Даденков Юрій Миколайович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 2. #IABot (v2.0beta15) |
Leonst (обговорення | внесок) оформлення |
||
Рядок 15:
| заклад =
| Alma Mater = [[Харківський автодорожний інститут]]
| Посада = Засновник і перший ректор [[Київський автомобільно-дорожній інститут|Київського автомобільно-дорожнього інституту]] <br
| відомий через =
| звання = [[професор]]
Рядок 27:
| Діти =
| нагороди =
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Леніна}} {{!}}{{!}} {{Орден Жовтневої Революції}} {{!}}{{!}}{{Орден Трудового Червоного Прапора}} {{!}}{{!}}{{Орден Червоної Зірки}}
{{!}}-
Рядок 38:
| особиста_сторінка =
}}
'''Даденков Юрій Миколайович''' ([[28 жовтня]] [[1911]] року, м. [[Лубни]] — [[21 квітня]] [[1991]] року, [[Київ]]) — український радянський державний діяч та вчений у галузі [[Механіка|механіки]]. [[Доктор технічних наук]] ([[1952]]), [[професор]] ([[1952]]). [[Член-кореспондент]] [[АН УРСР]] ([[1961]]). Депутат [[Верховна рада УРСР|Верховної Ради УРСР]] 5—7 скликань. [[Міністерство вищої і середньої спеціальної освіти Української РСР|Міністр вищої і середньої спеціальної освіти УРСР]] ([[1960]]—[[1973]]). Кандидат у члени [[ЦК КПУ]] в 1960—1971 р. Член [[ЦК КПУ]] в 1971—1976 р.
==
Ю. М. Даденков народився [[28 жовтня]] [[1911]] року у місті [[Лубни]] [[Полтавська область|Полтавської області]], в сім'ї вчителів. Батько — [[Даденков Микола Федорович|М. Ф. Даденков]] ([[1885]]—[[1955]]), видатний український педагог, [[професор]].
Рядок 48:
По закінченні інституту, у [[1933]]—[[1934]] роках працював в Українському науково-дослідному інституті автогужових доріг і транспорту. У вересні [[1934]] року перейшов на викладацьку роботу до [[Харківський національний автомобільно-дорожній університет|Харківського автомобільно-дорожнього інституту]]. [[1936]] року отримав ступінь [[Кандидат наук|кандидата наук]] (науковий керівник [[Бируля Олександр Костянтинович|О. К. Бируля]]) та звання [[доцент]]а. Член [[ВКП(б)]] з [[1939]] року.
[[4 квітня]] [[1941]] року доцент Ю. М. Даденков був призначений заступником директора Харківського автомобільно-дорожнього інституту з навчальної роботи, а [[11 серпня]] того ж року — керівником дисципліни «Гідравліка».
Від [[1941]] до [[1944]] року на фронтах [[Німецько-радянська війна|Великої Вітчизняної війни]]. Від вересня [[1941]] до травня [[1942]] року був головним інженером 62-го військово-дорожнього загону [[Південний фронт (Друга світова війна)|Південного фронту]], пізніше — старшим помічником начальника 2-го відділу керування автотранспорту і дорожньої служби [[Північно-Кавказький фронт|Північно-Кавказького фронту]]. Від вересня [[1942]] року — на тій же посаді [[Сталінградський фронт|Сталінградського фронту]], а з лютого [[1943]] його переводять на Південний фронт на посаду старшого помічника начальника 2-го відділу Дорожнього управління фронту. Пізніше Ю. Даденкова призначено начальником дорожньо-будівельного відділу Дорожнього управління Південного і [[Четвертий Український фронт|4-го Українського фронтів]].
Рядок 54:
Влітку [[1944]] року інженер-майор Ю. М. Даденков відкликаний з фронту. Того ж року, за згодою союзного уряду, він засновує та очолює [[Київський автодорожній інститут]]. У ньому Ю. М. Даденков викладає курс «Гідравліка, гідрологія, гідрометрія», від [[5 січня]] [[1945]] року очолює також кафедру гідравліки. [[1947]] року очолює профільну на дорожньо-будівельному факультеті кафедру «Вишукування, проектування доріг і гідравліки». У березні [[1952]] року захищає докторську [[дисертація|дисертацію]] на тему «Дослідження пропускання зливових вод малими мостами» та отримує ступінь [[доктор технічних наук|доктора технічних наук]] і одночасно — вчене звання [[професор]]а. Того ж року при КАДІ відкривається [[аспірантура]] з питань гідравліки.
На посаді директора інституту Ю. М. Даденков пропрацював до [[1959]] року, коли став першим заступником міністра, а з 22 лютого [[1960]] по 13 листопада [[1973]] року
Помер Ю. М. Даденков [[21 квітня]] [[1991]] року у [[Київ|Києві]].
Рядок 63:
Ю. М. Даденков є автором більш як 60 наукових праць, в тому числі багатьох навчальних посібників. Серед них: тритомник «Гідравлічні розрахунки» ([[1951]]), «Гідравлічні розрахунки відкритих русел» ([[1961]]), що були перекладені китайською та видані в [[Китай|Китаї]]. Підготував 14 кандидатів і 2 докторів технічних наук.
== Державна діяльність ==
В [[1959]] році Юрій Даденков став першим заступником міністра вищої та середньої спеціальної освіти УРСР. А в [[1960]]—[[1973]] роках обіймав посаду міністра. Як член українського [[Рада міністрів УРСР|кабінету міністрів]], Юрій Даденков був однодумцем Першого секретаря [[ЦК КПУ]] і фактично голови української радянської держави [[Шелест Петро Юхимович|Петра Шелеста]]. З його ініціативи і при його підтримці в 1965 році Юрій Даденков почав готувати реформу освіти і справочинства, де акцент робився на розширенні сфери вживання [[Українська мова|української мови]], особливо в [[Вищий навчальний заклад|інститутах]] та [[університет]]ах. Але після вольового усунення Кремлем П. Шелеста від влади в 1972 році всі подібні реформи було згорнуто, а самого Юрія Даденкова невдовзі відправлено у відставку.
== Вшанування пам'яті ==▼
=== Наукові праці ===▼
[[Файл:Меморіальна дошка Даденкову.jpg|міні|праворуч|200пкс|Меморіальна дошка Ю. М. Даденкову]]▼
На честь Юрію Миколайовича Даденкова у Києві на будівлі [[Національний транспортний університет|Національного транспортного університету]] (колишній Київський автомобільно-дорожній інститут) у [[1996]] році відкрито меморіальну дошку (скульптор [[Білик Микола Ілліч|М. І. Білик]])▼
== Нагороди ==▼
* [[Орден Леніна]]▼
* [[Орден Жовтневої Революції]]▼
* [[Орден Трудового Червоного Прапора]]▼
* [[Орден «Знак Пошани»]]▼
* [[Орден Вітчизняної війни]] (двічі)▼
* [[Орден Червоної Зірки]]▼
* [[Медаль «За бойові заслуги»]]▼
* [[Медаль «За оборону Сталінграда»]]▼
* [[Медаль «За оборону Кавказу»]]▼
* [[Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»]]▼
* [[Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»]]▼
# Даденков Ю. М., Товстоліс М. І. Дерев'яні шлюзні мости та водоспуски: посібник з розрахунку й конструювання.-Київ: Державне вид-во технічної літератури України,1948.-156с.
# Даденков Ю. Н., Зубрий П. Е. Гидротехнические расчеты: учебное пособие. — Часть 1. Гидравлические расчеты водоотводных русел. — Киев: Государственное изд-во технической литературы Украины.-1949.-216с
Рядок 102 ⟶ 120:
# Даденков Ю. Н. К вопросу об определении потерь напора в каналах и трубах // Гидротехническое строительство.-1953.-№ 6
# Даденков Ю. Н. Определение отверстий малых мостов и безнапорных прямоугольных труб с учетом накопления воды перед сооружением // Информационное сообщение о результатах научно-исследовательских работ института, рекомендуемых к использованию в производстве. — К.: МВО УССР, КАДИ.-1956.-№ 10.- 4с.
▲== Нагороди ==
▲[[Файл:Меморіальна дошка Даденкову.jpg|міні|праворуч|200пкс|Меморіальна дошка Ю. М. Даденкову]]
▲* [[Орден Леніна]]
▲* [[Орден Жовтневої Революції]]
▲* [[Орден Трудового Червоного Прапора]]
▲* [[Орден «Знак Пошани»]]
▲* [[Орден Вітчизняної війни]] (двічі)
▲* [[Орден Червоної Зірки]]
▲* [[Медаль «За бойові заслуги»]]
▲* [[Медаль «За оборону Сталінграда»]]
▲* [[Медаль «За оборону Кавказу»]]
▲* [[Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»]]
▲* [[Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»]]
▲== Вшанування пам'яті ==
▲На честь Юрію Миколайовича Даденкова у Києві на будівлі [[Національний транспортний університет|Національного транспортного університету]] (колишній Київський автомобільно-дорожній інститут) у [[1996]] році відкрито меморіальну дошку (скульптор [[Білик Микола Ілліч|М. І. Білик]])
== Джерела ==
|