Лукашевич Василь Лукич: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Відпічена не та людина |
додана сторінка особистості |
||
Рядок 10:
Вітчизняна війна відкрила широке поле діяльності для енергії Лукашевича. У приклад іншим поміщикам він жертвував на потреби армії коней, волів, фураж, погоничів й інше; сформував і влаштував зразкове ополчення з дворян повіту, яким він керував; мав на власній опіці кілька військових лазаретів, в яких різночасно перебувало до 7000 хворих і поранених, а після вторгнення ворога до [[Москва|Москви]] запросив [[Переяслав-Хмельницький|Переяславське]] дворянство до загального озброєння всіх, що можуть нести зброю, не рахуючи тих, що раніше вступили в ополчення. Лукашевич кілька разів удостоєний був Найвищого благовоління, в [[1812]] р. нагороджений орденом св. Володимира 4-й ст., у [[1815]] р. - чином надвірного радника і в [[1817]] р. - орденом св. Анни 2-й ст. Крім того, увесь дворянський стан [[Полтава|Полтавської]] губернії в [[1812]] р. висловив йому свою подяку "за зміст користі" його при продовольстві різних повітових ополчень, розташованих в [[Переяслав-Хмельницький|Переяславському]] повіті, і "за іншу у громадських справах старанність". У [[1824]] р. йому подаровані були діамантові знаки ордена св. Анни 2-й ст.
[[Масонство|Масон]]. Член [[Полтава|полтавської]] ложі [[Декабристи|декабриста]] [[Новиков Михайло Миколайович (масон)|Новікова Михайла Миколайовича]] «Любовь к истине» ([[Полтава]], [[1818]] — [[1819]], до неї входили також [[Іван Котляревський|І.Котляревський]] і [[Тарновські|В. В. Тарновський-старший]]) та [[Товариство об'єднаних слов'ян|Товариства об'єднаних слов'ян у Києві]], але тримався від інших [[Декабристи|декабристів]] відчужено, мав на меті незалежність України, стверджуючи гасло " сонце сходить у [[Чигирин|Чигирині]]". Створив [[Малоросійське таємне товариство|Малоросійське Таємне Товариство]], що ставило собі за мету створення української самостійної держави.
Член [[Союз благоденства|Союза Благоденства]]. Проходив по справі [[Декабристи|декабристів]]. Заарештований поблизу [[Бориспіль|Борисполя]]. [[27 січня]] або [[лютий]] [[1826]] року, доставлений до [[Санкт-Петербург|Петербурга]], утримувався у [[Петропавлівська фортеця|Петропавлівський фортеці]]. [[4 вересня]] [[1826]] року височайше наказано Лукашевичу жити у селі, яке він обере, під надзором малоросійського [[Генерал-губернатор|генерал-губернатора]]. Мешкав у своєму маєтку у [[Бориспіль|Борисполі]], де і помер у віці 83-х років.
| |||