Згідно «[[Ніхон сьокі|Анналів Японії]]» заснування святилища [[Аматерасу]] в Ісе має наступну легенду. В [[98 до Рн.Х е.]] за правління [[Імператор Судзін|Імператора Судзіна]] Японію вразила епідемія і для зцілення країни проводилися молебні до богині сонця і покровительки [[імператор Японії|імператорської]] родини Аматерасу. Імператор вирішив перенести її святилище, яке знаходилося в Імператорському палаці, до села Касануї краю [[провінція Ямато|Ямато]] і доручив здійснення обрядів своїй доньці [[Тойосукі Іріхіме го мікото]]. Згодом, у [[5 до Рн.Х е.]] за правління [[Імператор Суйнін|Імператора Суйніна]] Японія сильно постарждала від природних лих, в зв'язку з чим святилище знову перенесли. Імператорська донька [[Ямато Хіме но мікото]], яка була жрицею богині сонця, полишила Касануї і, слідуючи настановам Аматерасу, вшановувала її на берегах річки Ісудзу в краю [[провінція Ісе|Ісе]]. Саме там було закладено нову божницю, що стала відома як Святилища Ісе, а пізніше як «внутрішній палац» ''найку'' цього святилища.
«Зовнішній палац» ''ґеку'' був споруджений у [[478]] році за правління [[Імператор Юряку|Імператора Юряку]], коли за «наказом Аматерасу» святилище богині [[Тойоуке]] перенесли з місцевості Манаї провінції [[провінція Тамба|Тамба]] до Ватарай в провінції [[провінція Ісе|Ісе]].
