Івано-Франківськ: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Lexa.Drn (обговорення | внесок)
м →‎Радянський період: Російська окупація українського міста
Скасовано останні 2 редагування (Lexa.Drn) і відновлено версію 27803067 Mykola7
Рядок 52:
 
{{Otheruses|Івано-Франківськ (значення){{!}}Івано-Франківськ}}
'''Іва́но-Франкі́вськ''' ({{МФА-всі|iˈʋɑn̪o frɐn̪ˈkʲiu̯sʲk|МФА|Uk-Івано-Франківськ.oga}}; з 1662 по 1939 рік&nbsp;— '''Станиславі́в'''<ref>[https://libraria.ua/search/?Search=Станиславів Станиславів] // Libraria. Архів української періодики онлайн</ref>, у 1939-19621939—1962 роках&nbsp;— '''Станісла́в'''<ref>{{lang-ru|Ивано-Франковск [іва́на-франко́фск] — Станиславъ [станіслав]}}, {{lang-pl|Stanisławów [станіславуф] — Iwano-Frankowsk [івано-франкофск]}}, {{lang-yi|סטאַניסלאוו [станіславов] — איוונואָ־פרנקאָפֿסק [івано-франкофск]}}, {{lang-de| Stanislau [штаніслаў] — Iwano-Frankiwsk [івано-франківск]}}, {{lang-cs|Stanislaviv [станіславів] — Ivano-Frankivsk [івано-франківск]}}, {{lang-sk|Stanislav [станіслав] — Ivano-Frankivsk [івано-франківск]}}, {{lang-ro|Ivano-Frankivsk [івано-франківск] — Stanislau [станіслаў]}}</ref>) &nbsp;— обласний центр [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]], економічний і культурний центр [[Прикарпаття]], одне з найбільших міст [[Галичина|Галичини]]. Назване на честь [[Франко Іван Якович|Івана Яковича Франка]].
 
== Назва ==
Рядок 61:
{{Цитата|''«Для нас дуже важливо відзначати цю річницю Івана Яковича Франка. Адже ми єдине місто у світі, яке назване на його честь. Будь-які дискусії про перейменування міста є неприйнятними. Це моя публічна позиція. Назва «Івано-Франківськ» відбиває сьогодні, хто тут панує. А панують тут українці»''.|3=|4=}}
 
У побуті можначасто почутивживається скороченускорочена назвуназва ''Франківськ'', а серед молоді&nbsp;— також зменшувальна ''Франик.''
 
== Географія ==
Рядок 309:
 
=== У складі Польщі ===
У [[1919]]-[[1939]]&nbsp;рр. перебував у складі [[Польська Республіка (1918—1939)|Польщі]]. У 1924&nbsp;році населені пункти Княгинин-Село та Княгинин-Колонія були приєднані до Станіслава, внаслідок чого територія і населення міста кількаразово зросли.
 
1 січня 1925 року населення Станіславова подвоїлось, а площа зросла в кілька разів за рахунок приєднання села [[Княгинин (Івано-Франківськ)|Княгинин]] і частин сіл [[Угорники (Івано-Франківська міська рада)|Угорники]], [[Микитинці (Івано-Франківська міська рада)|Микитинці]], [[Опришівці]], [[Крихівці]], [[Загвіздя]] і [[Пасічна (Івано-Франківськ)|Пасічна]]<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19241020937 Dz.U. 1924 nr 102 poz. 937]</ref>.
Рядок 315:
У [[1930]] році введена до експлуатації Станиславівська електростанція, від початку роботи якої веде свою історію ВАТ «[[Прикарпаттяобленерго]]»<ref>{{Cite web |url=http://www.oe.if.ua/history.php |title=Історія ВАТ «Прикарпаттяобленерго» |accessdate=9 травень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100607013122/http://www.oe.if.ua/history.php |archivedate=7 червень 2010 |deadurl=yes }}</ref>.
 
=== Радянський період ===
=== Радянська окупація ===
З кінця вересня [[1939]] по червень [[1941]] року Станиславів&nbsp;— у складі [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]]. Цей період відзначався репресіями проти населення, апогеєм яких став таємний розстріл працівниками НКВС в'язнів та підозрюваних, що перебували у Станиславівській в'язниці на момент війни проти СРСР. Тіла їх поховано у спільній могилі в урочищі [[Дем'янів лаз|Дем'янів Лаз]] біля міста. У [[1989]] році в урочищі були проведені розкопки та віднайдено рештки 586 осіб: у більшості жертв&nbsp;— кульові отвори у потилиці. На перепоховання зібралося близько 300 тисяч українців. В урочищі Дем'янів Лаз відкрито меморіальний комплекс, регулярно проводяться поминальні богослужіння.
 
Рядок 345:
 
У [[1867]] році Станиславів став повітовим центром, коли в австрійський період міські ради обирали ''[[бургомістр]]ів'':
* [[Антоні Суханек]] ([[1867]]-[[1868]])
* [[Ігнаци Камінський]] ([[1870]]-[[1888]])
* [[Валерій Шидловський]] ([[1889]]-[[1896]])
* [[Артур Німгін]] ([[1896]]-[[1919]])
[[Файл:Ivano Frankivsk Halycka SAM 0623 26-101-0575.JPG|міні|[[Австрійська дирекція залізниці (Івано-Франківськ)|Австрійська дирекція залізниці]], пізніше польський магістрат. Зараз&nbsp;— головний корпус [[Івано-Франківський національний медичний університет|ІФНМУ]] ]]
'''Бургомістри''' міста міжвоєнного періоду польського панування:
* [[Міхал Ференсєвич]] ([[1919]]-[[1921]])
* [[Станіслав Теодорович]] ([[1921]]-[[1923]])
* [[Теофіл Зайдлер]] ([[1923]])
* [[Влодзімеж Домбровський]] ([[1924]])
* [[Вацлав Хованець]] ([[1924]]-[[1935]])
[[Файл:Townhall ivano-frankivsk.jpg|міні|праворуч|У [[Ратуша (Івано-Франківськ)|міській ратуші]] працює [[Івано-Франківський краєзнавчий музей|краєзнавчий музей]]]]
'''Президенти''' міста:
* [[Здіслав Стронський]] ([[1935]]-[[1937]])
* [[Францішек Котлярчук]] ([[1937]]-[[1939]])
 
У [[1939]] році Станіслав у радянський період став обласним центром і з вересня до грудня 1939 року було призначено тимчасове управління міста, '''головами''' якого були в жовтні-листопаді 1939 року [[Чучукало Василь Данилович]], в листопаді&nbsp;— грудні [[1939]] [[Безкровний Юхим Степанович]], а з [[20 грудня]] і до початку війни головою виконавчого комітету '''міської ради''' був [[Іванов Петро Степанович]].
 
У роки німецької окупації '''посадником''' міста став професор [[Іван Голембйовський]] ([[1941]]-[[1944]]).
 
'''Голови''' виконавчого комітету '''міської ради''' Станіслава—Івано-Франківська (1944-19941944—1994):
* [[Шатохін Панас Захарович|Шатохін Афанасій (Панас) Захарович]] (1944-19451944—1945)
* [[Лазаренко Микола Савич]] (1945-19531945—1953)
* [[Коваль Микола Петрович (міський голова)|Коваль Микола Петрович]] (1953-19571953—1957)
* [[Ферчук Єфрем Іванович]] (1957-19631957—1963)
* [[Бабенко Євген Федорович]] (1963-19721963—1972)
* [[Томей Омелян Михайлович]] (1972-19801972—1980)
* [[Бехтєв Олександр Михайлович]] (1980-19871980—1987)
* [[Яковишин Богдан Юрійович]] (1987-19901987—1990)
* [[Тайліх Ярослав Володимирович]] (1990-19941990—1994).
 
Всенародно обрані '''міські голови''' за Незалежної України:
* [[Борович Богдан Карлович|Богдан Борович]] ([[1994]]-[[1998]])
* [[Шкутяк Зіновій Васильович|Зіновій Шкутяк]] ([[1998]]-[[2006]])
* [[Анушкевичус Віктор Андрюсович|Віктор Анушкевичус]] ([[2006]]-[[2015]])
* [[Марцінків Руслан Романович|Руслан Марцінків]] ([[2015|2 015]])
 
== Населення ==