Зґвалтування: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 10:
Статистика зґвалтувань є неповною, викривленою, часто відсутньою через три складові:
* '''Незаявлюваність'''. Зґвалтування є одним із найбільш незаявлюваних (''underreported'') злочинів по всьому світу. Особливо це стосується зґвалтувань в контексті [[Домашнє насильство|домашнього насильства]]. Більшість жінок не заявляють про зґвалтування через соціальний тиск, [[звинувачення жертви]] (в тому числі, самозвинувачення), страх за свою безпеку, небажання повторної віктимізації системою правосуддя, через [[Психологічна травма|психологічну травму]], нанесену зґвалтуванням, та інші його наслідки.
* '''Замовчування'''. [[Культура зґвалтування]] та створюваний нею соціальний тиск на постраждалих придушують гласність зґвалтувань та відкритий суспільний діалог на тему сексуального насильства. Залякуваня з боку оточення, сором, почуття провини, нестача адекватної інформації про стратегію дій у випадку
* '''Безкарність'''. Вкрай мала кількість заяв про факти зґвалтувань, поєднуючись з іншими особливостями розслідування статевих злочинів (такими, як відмови правоохоронців приймати від жінки заяву про зґвалтування, некриміналізованість багатьох видів сексуальних злочинів у різних країнах (наприклад, юридична підтримка зґвалтування дружини чоловіком у мусульманських країнах), упередженість щодо жертви, пошук доказів вини чи «провокаціі» з боку потерпілої, надання суддями пенрваги підходу ''примирення сторін'' над ''покаранням винних''), робить відсоток зґвалтувань, за котрі кривдники понесли покарання, мізерним стосовно решти зґвалтувань. Крім того, дуже часто покарання непропорційно легкі та нетривалі. Це запускає цикл безкарності, котрий впевнює жінок у марності звертань до правосуддя чи надій на відшкодування завданої їм шкоди.
| |||