[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 152:
Справжньою трагедією для жителів Чернівецької області став голод у 1946—1947 рр. Посуха восени — літа 1946 р. охопила більшість районів області, за винятком Вижницького, Путильського, Кіцманського районів. У 1946 році влада вилучила у більшості селян практично все зерно, не гребуючи останніми харчами і насіннєвим фондом, щоб лише виконувати плани поставок продовольства державі. Тих, хто чинив опір, не здавав зерно, карали, висилали в Сибір. Драчинці голод обминув, хоча багато сімей також не доїдали. В той час бесараби за кусок хліба міняли все, що у них було. Люди гризли картоплю, буряки, кукурудзу, а деякі помирали з голоду.
 
Весною 1948 року розпочалася колективізація сільського господарства. 12 травня 1948 року був організований колгосп ім. Шевченка, 28 червня — колгосп ім. Будьонного. В січні 1949 року були засновані ще 2 колгоспи — ім. ЧапаеваЧапаєва та ім. Шверника. Багатьох селян, які своєю працею заробили більше землі, силою примушували писати заяву в колгосп. Щоб змусити селян вступати до колгоспів, влада вишукувала рішучі засоби і таким чином давали великі плани поставок хліба. На відміну від одноосібних господарств, які були обкладені важким податковим тягарем, колгоспи були звільнені в 1946 року від поставок державі хліба та м'яса. Непокірних селян карали. 40 драчинчан загинуло внаслідок репресії на рідній землі та в сибірських катівнях.
 
=== 1950—1991 ===
У 1950 році колгоспи села Драчинці об'єдналися в одне велике механізоване господарство-артіль ім. Т. Г. Шевченка. Це господарство мало 801 колгоспний двір і 2588 га земельних угідь, в тому числі орної — 1374 га. У1958 році до артілі ім. Шевченка був приєднаний колгосп ім. Молотова сусіднього села Глиниця, що мав 1560 га землі, з них орної — 647 га. Очолив це нове господарство комуніст-тридцятитисячник О. А. Михайлов. Під його керівництвом, колгосп ім. Шевченка став одинимодним з кращих в області. Станом на На 1 січня 1965 року колгосп ім. Шевченка мав 4869 га земельних угідь. З них орної землі — 1834, сіножатей — 286, пасовиськ — 436, лісу — 1008 га, садів — 126 га, присадибних ділянок — 658 га. Основним напрямком сільськогосподарського виробництва артілі було зернове господарство та тваринництво. Після вбивства Я. М. Бойди головами колгоспу були Ткачук Теофіл Іванович, Петращук Іван Костянтинович, Петращук Василь Ілліч.
 
Під час головування в колгоспі Демчика Івана Микитовича в селі були збудовані: стайні на фермі, дитячий садок, адміністративний будинок села, сільський будинок культури, будинок на тракторній бригаді. За правління голови колгоспу Межинського Валентина ІвановичабулоІвановича було придбано багато нової техніки до колгоспу. Останніми головами колгоспу були: Царик Іван Григорович, Тарасюк Михайло Григорович, Гатеш Іван Ілліч та Про копець Віктор Фрізанович.
 
Під час [[Війна в Афганістані (1979—1989)|війни в Афганістані]] четверо жителів драчинців взяли участь у бойових діях.