Вареник Гаврило: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
посилання |
додаткові дані Мітки: пряме міжмовне посилання Візуальний редактор |
||
Рядок 30:
Після 1812р., зацікавлений у швидкому заселенні новоприєднаного району, уряд офіційно дозволив усть-дунайцям селитися в Придунайських степах. Організація поселення покладалась на колишніх [[Козацька старшина|старшин]] — полкового осавула [[Роман Согутчевський|Р.Согутчевського]] і значкового товариша Г.Вареника, які одержали право збирати козаків з усього краю.<ref>{{Cite web|title=Дунайське козацьке військо. 1828—1868 рр. (До 170-річчя заснування) - Олена Бачинська - Тека авторів|url=http://chtyvo.org.ua/authors/Bachynska_Olena/Dunaiske_kozatske_viisko_18281868_rr_Do_170-richchia_zasnuvannia/|website=Чтиво|accessdate=2020-05-02}}</ref><ref>{{Cite web|title= Козацтво на півдні України. Кінець XVIII-XIX століття (2000) (К 59)|url=http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=00004334|website=irbis-nbuv.gov.ua|accessdate=2020-05-02}}</ref>
У 1820р. Гаврило Вареник разом з родиною оселився в [[Урочище|урочищі]] [[Білолісся|Акмангит]].<ref>{{Cite web|title=Участь полкового осавула Романа Согутчевского та значкового товариша Гаврила Вареника в осадженні усть-дунайських буджацьких козаків - Аліса Ложешник - Тека авторів|url=http://chtyvo.org.ua/authors/Lozheshnyk_Alisa/Uchast_polkovoho_osavula_Romana_Sohutchevskoho_ta_znachkovoho_tovarysha_Havryla_Varenyka/|website=Чтиво|accessdate=2020-05-02}}</ref>
1828р. його старший син Георгій був зарахований в піший полк [[Дунайське козацьке військо|Дунайського козацького війська]].
== Цікаві факти ==
* У 1817р. на заклик отаманів Д.Новицького і Д.Добровольського з-за Дунаю в межі Російської імперії вийшло 670 осіб. Намісник Бессарабської області [[:ru:Бахметев,_Алексей_Николаевич|Бахметьєв]] клопотався в Петербурзі дістати права колоністів для нових переселенців. Але 18 жовтня 1817р. депутати 125 родин цих запорожців із села Дракуля Кілійської округи пишуть, що всіх прав вони не одержали. Значковий товариш Гаврило Вареник, осавул Роман Согутчевський та отамани Новицький і Добровольський пишуть до Бахметьєва: „''Изъ за Дуная реки Турецкаго владенія Запорожской Сечи отаманы и козаки, по нашому старанію и приглашенію, въ немаломъ числе имеют желаніе совместно находиться. Оставшіеся за Дунаемъ, когда услышатъ, что будетъ отведена земля, то по уведомленію и переговорам съ нами турецкіе Запорожцы желательны они все выйти''“.<ref>{{Cite web|title=Задунайська Січ в народніх переказах і письменстві - Олександр Рябінін-Скляревський - Тека авторів|url=http://chtyvo.org.ua/authors/Riabinin-Skliarevskyi_Oleksandr/Zadunaiska_Sich_v_narodnikh_perekazakh_i_pysmenstvi/|website=Чтиво|accessdate=2020-05-02}}</ref>
== Примітки ==
<references />
== Джерела ==
* ''Аліса Ложешник «''Бунчукові та значкові товариші у козацьких військах Південної України (кінець ХVІІІ — початок ХІХ ст.)''» (стаття)'', Чорноморська минувщина, 2010.[http://chm.onu.edu.ua/article/view/155472 /]
* ''Олена Бачинська «''Козацтво в післякозацьку добу української історії (кінець ХVІІІ — ХІХ ст.)''»(монографія)'', Одеса: Астропринт, 2009. — 256 с.(с.115, 117, 134, 135).[https://www.twirpx.com/file/2798226/ /]
[[Категорія:Дунайське козацьке військо]]
| |||