Персональний комп'ютер: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 17:
Ще у 1968 році дослідник Дуглас Енгельбарт показав те, що стало звичним на початку 21 століття — електронну пошту, гіпертекст, текстовий процесор, відеоконференції та маніпулятора «мишу». Разом з тим у той час використання комп'ютера (ЕОМ) було занадто дорогими для індивідуального користування (у бізнесі чи освіті).
 
У 1970 році компанією (Hewlett-Packard) було презентовано розробку обчислювальної системи (комп'ютера), яка повністю розміщувалась на верхній частині столу і мала клавіатуру, маленький дисплей (монітор) і принтер. Першим персональним комп'ютером вважається Xerox Alto, розроблений у 1973 році Науково-дослідним центром компанії Xerox (PARC) у Пало-Альто ([[Каліфорнія]], [[США]]). Він вже мав графічний інтерфейс (GUI), який пізніше служив прикладом для Apple Computer у створенні операційної системи для Macintosh і Microsoft для розробки інтерфейсу Windows. Комп'ютер Wang +2200 1973 року мав повнорозмірний дисплей на основі електронно-променевої трубки (ЕПТ) та касети як засіб зберігання інформації. Впровадження мікропроцесорів призвело до масового поширення персональних комп'ютерів після 1975 року.
 
Ранні персональні комп'ютери (мікрокомп'ютери) були цікавими головним чином для фахівців і аматорів радіоелектронних пристроїв. Програмування таких пристроїв здійснювалося за допомогою зміни положень перемикачів на передній панелі, результати обчислень відображалися вмиканням відповідних лампочок-індикаторів. Практичне застосування мікрокомп'ютера вимагало додавання периферійних пристроїв, як-от: клавіатури, комп'ютерні дисплеї, дискові накопичувачі та принтери. Micral N був одним з найперших комерційних мікрокомп'ютерів на основі мікропроцесора Intel 8008. Його випускали, починаючи з 1972 року, причому було продано близько 90000 пристроїв.
 
У 1976 році [[Стів Джобс]] і [[Стів Возняк]] створили персональний комп'ютер Apple I з платою яка містила близько 30 мікросхем. У січні 1977 року було представлено персональний комп'ютер Commodore PET, у червні 1977 року  — Apple II (як правило, його називають «Apple][») і TRS-80 від Radio Shack у листопаді 1977 року. Масовий випуск мікрокомп'ютерів сформував ринок персональних комп'ютерів, що дало змогу широкому колу людей використовувати комп'ютери, орієнтуючись на використовувані програмні засоби, практично не звертаючи уваги на технічні особливості їхньої роботи.
 
З початку 1980-х років комп'ютери широко використовуються для персонального (у тому числі і домашнього) використання, розробляється програмне забезпечення широкого спектра, у тому числі і ігри. Персональний комп'ютер Commodore 64 було продано в кількості 17  млн шт. Ще один такий комп'ютер  — NEC PC-98, продано понад 18 мільйонів одиниць. Кілька дорожчих систем (хоча дешевших порівняно з міні-ЕОМ чи мейнфреймами) почали використовуватися в офісах і невеликому бізнесі. Персональні робочі станції характеризувалися високою продуктивністю процесорів і графічних дисплеїв, великим обсягом пам'яті твердого диска, мережними можливостями і роботою під керуванням багатозадачної операційної системи.
 
Зрештою, у зв'язку з впливом персонального комп'ютера IBM на робочі станції та домашні комп'ютери втратили технічні відмінності. Комп'ютери для бізнесу почали використовувати колір та інші графічні можливості, звук, а домашні комп'ютери і ігрові системи використовували ті ж самі процесори та операційні систем, що й комп'ютери офісних працівників.