Мікрофільтрація: відмінності між версіями

Технологія мікрофільтрації була розроблена професором Зігмонді (Університет Геттінгену, [[Німеччина]]) в 1935 році, перші комерційні мембранні фільтри почали вироблятися компанією ''Sartorius GMBH'' декількома роками пізніше. Мембранні фільтри знайшли широке застосування у сфері мікробіології і зокрема в оцінці безпечності питної води. Подальший розвиток мікрофільтрів в середині 1970-х років, з ціллюметою задовільнитизадовольнити вимого ''FDA'' та інших регулюючих органів та створити мембрани для медичного використання, привів до появи нових мембран, які не залишають волокон у фільтрованій рідині. Мікропористі мембрани зараз також використовуються мікро-електронною промисловістю як складноваскладова частина виробництва підкладок. Також вони широко використовуються в біотехнології і харчовій промисловості для стерилізації продукту.

Мікрофільтрація зараз все ширше використовується для очищення питної води, вона ефективно видаляє основні [[патоген|патогени]] і забруднювачі, такі як протозойні організми ''[[Giardia lamblia]]'' та ''[[Cryptosporidium]]'' і більшість [[бактерії|бактерій]]. Для виконання цієї задачизадачі, розмір нацменшихнайменших пор повинен бути не більше 0,2 мікрона. Для виробництва мінеральної і пляшкової питної види, звичайно використовуються плісировані картриджі з поліетерсульфонату (PES). Ці мембрани асиметричні, з більшими порами на зовнішній стороні та меншими на внутрішній стороні мембрани.

Для очищення водопроводноїводопровідної води мікрофільтрація почала використовуватися з 1987 року, спочатку для води, яку відносно легко очицуватиочищувати, тобто до холодної, чистою на механічні забруднювачі види, сприйнятливої до мікробного забруднення. Мембрани низького тиску почали використовуватися у таких системах на заміну хімічним методам очищення. Через те, що популярність таких мемьранмембран низького тиску швидко зросла, почалося їх використання і для важчої в очищенні води, яка містить більше твердих частинок і більш високі рівні органічних речовин. У деяких випадках така вода все ж вимагає попередньої хімічної обробки, зокрема хлорируванняхлорування. Ці зміни змусили виробників мікрофільтраційних мембран створювати хімічно та механічно стійкіші мембрани, які й виробляються зараз.