[[1898]]–[[1902]] рр. — в селі Потоки вчителював відомий Український письменник [[Васильченко Степан Васильович|Степан Васильченко]] (Панасенко).
[[7 березня]] [[1923]] р. видано постанову ВУЦВК "«Про адміністративно-територіальний поділ Київщини"», відповідно до якої 14 повітів Київської губернії були замінені на 7 округів, а 247 волостей - — на 111 районів<ref>Постанова ВУЦВК № 18-19 (309) від 7 березня 1923 р. «[[s:ЗУРРСУУ/1923/1/18-19/Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини|Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини]]»</ref>, а іншою постановою "«Про новий адміністративно-територіальний поділ України"» від [[12 квітня]] [[1923]] р. ВУВЦК затвердив новий поділ республіки на округи та райони<ref>Постанова ВУЦВК № 45 (564) від 12 квітня 1923 р. «[[s:ЗУРРСУУ/1923/1/45/Про новий адміністраційно-територіяльний поділ України|Про новий адміністраційно-територіяльний поділ України]]»</ref>. В результаті цього поділу утворився Миронівський район, який увійшов до [[Шевченківська округа (Корсунська)|Корсунського округи]].
Постановою ВУВЦК від [[3 червня]] [[1925]] р. "«Про ліквідацію губерній і перехід до триступеневої системи управління" »<ref>Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України.-1925.- № 29-30.- с.233</ref> був завершений перехід від чотириступеневої (центр-губернія-повіт-волость) до триступеневої (центр-округ район) системи (з [[1 серпня]] [[1925]] р.).
Таким чином до Київського округу увійшло 25 районів, серед яких був Кагарлицький район, до складу якого і увійшла територія колишнього Миронівського району.
[[2 серпня]] [[1930]] р. ВУВЦК видав постанову "«Про ліквідацію округів і перехід на двоступеневу систему управління" »<ref>Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України.-1930.- № 23.- с.225</ref> (область, район), за яким було ліквідовано Київський округ, а [[9 лютого]] [[1932]] р. ВУВЦК ухвалив постанову "«Про утворення обласних виконавчих комітетів на території УСРР"», за якою було утворено 5 областей, у тому числі [[27 лютого]] [[1932]] р. утворено Київську область. До складу Київської області увійшов й Кагарлицький район разом з територією колишнього Миронівського району.
[[2 серпня]] [[1948]] року Указом Президії Верховної Ради УРСР "«Про увічнення пам'яті заступника голови Ради Міністрів Української РСР [[Старченко Василь Федорович|В. Ф. Старченка]]" »<ref>Відомості Верховної Ради УРСР.-1948. №5№ 5.- с.12</ref> Миронівський район Київської області перейменований на Старченківський. Під такою назвою він проіснував до 1962 року.
[[30 грудня]] [[1962]] р. Указом Президії Верховної Ради УРСР "«Про укрупнення сільських районів Української РСР"» на території Київської області ліквідовано 19 районів, у тому числі й Миронівський , який увійшов до складу Кагарлицького району<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»|Про укрупнення сільських районів Української РСР]]»</ref>.
[[4 січня]] [[1965]] року Указом Президії Верховної Ради УРСР "«Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР"», відбулося разукрупнення сільських районів і у складі Київської області утворено 7 районів, у тому числі й Миронівський район<ref>[[s:Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР]]</ref>.
== Адміністративний устрій ==
=== Сакральні споруди ===
* [[Церква Різдва Богородиці (Тулинці)|Храм Різдва Богородиці]] (1779-84 рр., с. [[Тулинці]]).
* [[Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Македони)|Храм Покрови Пресвятої Богородиці]] (1904-1911 1904—1911 рр., с. [[Македони]]).
* [[Свято-Михайлівська церква (Шандра)|Свято-Михайлівський храм]] (1863 р., с. [[Шандра (Україна)|Шандра]]).
* [[Церква Різдва Богородиці (Владиславка)|Храм Різдва Богородиці]] (1910 р., с. [[Владиславка (Миронівський район)|Владиславка]])
* [[Церква Різдва Богородиці (Зеленьки)|Храм Різдва Богородиці]] (1906-1907 1906—1907 рр., с. [[Зеленьки]], перенесена)
* [[Свято-Михайлівська церква (Козин)|Свято-Михайлівський храм]] (1908 р., с. [[Козин (Миронівський район)|Козин]]).
* Свято-Миколаївський храм (1752 р., с. [[Росава (село)|Росава]]) (церква згоріла 11 липня 1995 року)
=== Пам'ятки монументального мистецтва ===
==== Меморіали, пам'ятники ====
* Меморіал радянським воїнам, які загинули під час німецько-радянської війни 1941-19451941—1945 років (с. [[Ходорів (село)|Ходорів]])
* Меморіал радянським воїнам, які загинули під час німецько-радянської війни 1941-19451941—1945 років (с. [[Малий Букрин]])
* Меморіал радянським воїнам та місцевим мешканцям, які загинули та були розстріляні під час німецько-радянської війни 1941-19451941—1945 років (с. [[Юхни]])
* Пам'ятник на братській могилі воїнів Червоної Армії, які загинули під час оборони с. Юхни в липні 1941 р. від німецько-фашистських загарбників (с. [[Юхни]])
==== Пам'ятні знаки ====
==== Меморіальні дошки (пропам'ятні таблиці) ====
* [[Меморіальна дошка]] Приймаку Іванові Кузьмовичу - — командиру партизанського з'єднання ім. В. І. Чапаєва (с. [[Юхни]])
=== Пам'ятки архітектури ===
== Персоналії ==
* [[Батура Василь Іванович|Василь Батура]] (1912–1991 1912—1991 рр.) - — Герой Соціалістичної Праці, заслужений працівник сільського господарства, працював прокурором Миронівського району, пізніше головою колгоспів - — ім. ХХІІ з’їздуз'їзду КПРС (с. Маслівка) та ім. О. Г. Бузницького (м. Миронівка).
* [[Борисенко Петро Васильович|Петро Борисенко]] — Герой Соціалістичної Праці, заслужений агроном України, головний агроном колгоспу ім. ХХІІ з’їздуз'їзду КПРС (с. Маслівка)<ref>[http://myronivka.blogspot.com/2011/10/blog-post_6768.html Газета Миронівка Плюс: Водять за ніс]</ref>.
* [[Бузницький Олександр Григорович|Олександр Бузницький]] — Герой Соціалістичної Праці, нагороджений 5 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, очолював колгосп імені Жданова (нині СТОВ ім. О. Г. Бузницького).
* [[Даниленко Анатолій Степанович|Анатолій Даниленко]] - — академік Української Академії наук національного прогресу, доктор економічних наук, нагороджений орденами «Знак Пошани», Святого Нестора — літописця, «За заслуги» ІІІ ступеня, а також Золотою та двома Срібними медалями ВДНГ СРСР. Народився в с. [[Карапиші]].
* [[Денисенко Григорій Іванович|Григорій Денисенко]] — доктор наук, професор, член кореспондент АН УРСР, Заслужений діяч науки і техніки України, Герой Соціалістичної Праці, ректор Київського політехнічного інституту. Народився в с. [[Ходорів (село)|Ходорів]].
* [[Ремесло Василь Миколайович|Василь Ремесло]] — двічі Герой Соціалістичної Праці, заслужений діяч науки України, Академік АН СРСР і ВАСГН, Лауреат Ленінської і Державних премій СРСР і УРСР, перший директор Миронівського науково-дослідного насінництва і селекції пшениці.
== Політика ==
25 травня 2014 року відбулися [[Вибори Президента України 2014|Президентські вибори України]]. У межах Миронівського району була створена 41 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 67,55 % (проголосували 20 584 із 30 471 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]] — 59,17 % (12 179 виборців); [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]] — 15,88 % (3 269 виборців), [[Ляшко Олег Валерійович|Олег Ляшко]] — 10,58 % (2 178 виборців), [[Гриценко Анатолій Степанович|Анатолій Гриценко]] — 5,25 % (1 081 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,73 %.<ref>{{Cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001|title=Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України"|last=ПроКом|first=ТОВ НВП|website=www.cvk.gov.ua|accessdate=2016-03-18}}</ref>
== Література ==
* ''Глущенко В''. Шлях крізь сторіччя: роки, події люди: Історія Миронівського району Київської області (1923–2000 1923—2000 рр.). — Миронівка: АТ "«Миронівська друкарня"», 2000. — 306 с.: іл. — Бібліогр.: с. 303–304303—304.
== Посилання ==
|