Бойчукісти: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
це правда |
||
Рядок 4:
Першими прихильниками митця (в його паризький період) були [[Налепинська-Бойчук Софія Олександрівна|С. Налепінська]], С. Сегно, [[Бодуен де Куртене Софія|С. Бодуен де Куртене]], [[Касперович Микола Іванович|М. Касперович]], Є. Бачинський, Я. Леваковська, Г. Шрамм, О. Шагінян. [[1910]] року на Паризькій виставці в Салоні незалежних їхні твори були представлені як «школа Бойчука» під загальною назвою «Відродження візантійського мистецтва». Найталановитішими послідовниками львівського періоду Бойчука були [[Музика Ярослава Львівна|Я. Музика]] і [[Федюк Микола Іванович|М. Федюк]].
У [[1917]]–[[1922]] роках у
До другої половини [[1920-ті|20-х]] років позиції бойчукістів були міцними, чому сприяв їхній успіх на міжнародних виставках. У [[1930-ті|30-ті]] ж роки переважну більшість цих митців, як і самого Бойчука, було репресовано за «контрреволюційний традиціоналізм» і «національну форму», а чимало їхніх творів знищено.
|