Деркач Іван Тимофійович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 37:
| герб =
}}
'''Іва́н Тимофі́йович Дерка́ч''' (?, поблизу [[Жаботин]]у, [[Черкаський повіт]], [[Київська губернія]], [[Російська імперія]]— після [[4 серпня]] [[1921]], [[Мельники (Чигиринський район)|Мельники]], [[Черкаський повіт]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]]) — військовий діяч часів [[УНР]], повстанський отаман, Головний отаман [[Холодний Яр|Холодного Яру]]. Військове звання — старшина воєнного часу.
 
== Життєпис ==
Рядок 46:
До [[1920]] року — член Холодноярського повстанкому.
 
На початку 1920 року — заступник Головного отамана [[Холодноярська республіка|Холодного Яру]] [[Чучупак Василь ЧучупакаСтепанович|Василя Чучупака]].
В квітні 1920 року, після загибелі Василя Чучупака очолив Холодноярську організацію.
Керував збройними силами Холодного Яру під час повстання весни — осені 1920 року.
Рядок 52:
8 вересня 1920 року — на з'їзді повстанських отаманів у Чигирині був обраний членом Окружного повстанського комітету.
 
На конференції повстанців, що відбулася 24 вересня 1920 року у селі Медведівці, Іван Деркач передав свої повноваження [[Кость Пестушко Костянтин Юрійович|Костю Пестушку]] (Степовому-Блакитному), отаману Олександрійської (Степової) дивізії, якого в цей день було обрано Головним отаманом Холодного Яру і околиць.
Деркач залишився командиром «Холодноярської бригади» (в яку переріс полк гайдамаків Холодного Яру).
 
25 вересня 1920 року на Івана Деркача (псевдо Чорнота) здійснив замах співробітник [[Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією і саботажем при РНК РРФСР|ЧК]]. Деркача було тяжко поранено і «Холодноярську бригаду» очолив [[Петренко Іван|Іван Петренко]].
 
В 1921 році — заступник начальника Холодноярського окружного штабу Івана Петренка.
 
Отамани Холодного Яру та [[Чорний Лісліс|Чорного Лісу]] мали сильний авторитет та значну підтримку у місцевого населення. У зв'язку з неможливістю перемогти бунтівних отаманів, в [[ЧК]] розробили ряд спеціальних операції з нейтралізації українського визвольного руху та знищення повстанських отаманів.
Одним з етапів спецоперації стала, так звана, «амністія», яку обіцяли тим повстанцям, що здадуться добровільно. Перехід відбувся в с. Жаботин 4-го (в інших документах 7-го) серпня 1921 року.