Вікіпедія

Велика Британія: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
Рядок 60:
Сполучене Королівство — [[унітарна держава]] та [[конституційна монархія]] з [[парламент]]ською системою управління.<ref>[http://www.royal.gov.uk/MonarchUK/HowtheMonarchyworks/Whatisconstitutionalmonarchy.aspx The British Monarchy, ''What is constitutional monarchy?'']. Retrieved 17 July 2013</ref><ref>[https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/uk.html CIA, ''The World Factbook'']. Retrieved 17 July 2013</ref> Нинішній монарх — Королева [[Єлизавета II]], яка панує з [[1952]], що робить її [[Список 50 чинних голів країн, що керують найдовше|главою держави, що править найдовше]].<ref>{{cite news|url=http://www.aol.co.uk/news/2016/10/13/queen-takes-over-longest-reign-mantle-after-thailands-king-bhumibol-dies/|title=Queen takes over longest reign mantle after Thailand's King Bhumibol dies|author=PA|date=13 жовтня 2016|accessdate=13 жовтня 2016|publisher=AOL (UK)|first=|language=англійською|work=}}</ref> Столиця Королівства, і його найбільше місто&nbsp;— [[Лондон]], глобальний міський та фінансовий центр з населенням у 10,3 мільйони осіб.<ref>The 30 Largest Urban Agglomerations Ranked by Population Size at Each Point in Time, 1950–2030, [http://esa.un.org/unpd/wup/CD-ROM/ World Urbanization Prospects, the 2014 revision] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150218125411/http://esa.un.org/unpd/wup/CD-ROM/|date=18 February 2015}}, Population Division of the [[United Nations Department of Economic and Social Affairs]]. Retrieved 22 February 2015.</ref> Інші важливі міста: [[Бірмінгем]], [[Манчестер]], [[Глазго]], [[Лідс]] та [[Ліверпуль]].
 
Королівство об'єднує чотири історичні провінції (англійською&nbsp;— «країни»): [[Англія|Англію]], [[Північна Ірландія|Північну Ірландію]], [[Шотландія|Шотландію]]<ref>Королівський герб, що використовується у Шотландії:<br /><center>[[Файл:Royal Coat of Arms of the United Kingdom (Scotland).svg|100px]]</center></ref> та [[Уельс]], столиці яких розташовані у [[Лондон|Лондоні]], [[Белфаст]]і, [[Единбург|Единбурзі]] та [[Кардіфф]]і, відповідно. Три з цих країн мають національні уряди<ref name="devoladmins">{{cite web|url=https://www.gov.uk/devolution-of-powers-to-scotland-wales-and-northern-ireland#devolved-administrations|title=Devolution of powers to Scotland, Wales and Northern Ireland|publisher=United Kingdom Government|accessdate=17 квітня 2013|quote=In a similar way to how the government is formed from members from the two Houses of Parliament, members of the devolved legislatures nominate ministers from among themselves to comprise executives, known as the devolved administrations...|last=|first=|date=|website=|language=англійською}}</ref> з різним ступенем повноважень<ref>{{cite news|url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/education/7859034.stm|title=Fall in UK university students|date=29 січня 2009|work=BBC News|last=|first=|language=англійською|accessdate=}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.transport-research.info/web/countryprofiles/uk.cfm|title=Country Overviews: United Kingdom|publisher=Transport Research Knowledge Centre|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100404062853/http://www.transport-research.info/web/countryprofiles/uk.cfm|archivedate=4 квітня 2010|deadurl=yes|accessdate=28 березня 2010|last=|first=|date=|website=|language=англійською}}</ref>, щоправда, їхня влада делегована [[Парламент Сполученого Королівства|парламентом Великої Британії]], який може ухвалювати закони в односторонньому порядку, однобічно змінюючи або скасовуючи [[Деволюція|деволюцію]] (Англія не має жодної делегованої влади). [[Острів Мен]], що розташований поблизу, [[Гернсі]] та [[Джерсі]] не входять до складу Великої Британії, оскільки є [[Коронні володіння|коронними володіннями]] з британським урядом, відповідальним за оборону та міжнародне представництво.<ref>{{cite web|url=http://www.direct.gov.uk/en/Governmentcitizensandrights/LivingintheUK/DG_10012517|archivedate=15 жовтня 2012|title=Key facts about the United Kingdom|archiveurl=http://webarchive.nationalarchives.gov.uk/20121015000000/http://www.direct.gov.uk/en/Governmentcitizensandrights/LivingintheUK/DG_10012517|accessdate=6 березня 2015|publisher=[[Directgov]]|quote=The full title of this country is 'the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland'. Great Britain is made up of England, Scotland and Wales. The United Kingdom (UK) is made up of England, Scotland, Wales and Northern Ireland. 'Britain' is used informally, usually meaning the United Kingdom.<br /> The Channel Islands and the Isle of Man are not part of the UK.</blockquote>|deadurl=yes|last=|first=|date=|website=|language=англійською}}</ref> Сполучене Королівство має [[Британські заморські території|14 заморських територій]]. Британський вплив можна спостерігати в мові, культурі та політичних системах багатьох її колишніх колоній.<ref>[[#refHogg|Hogg]], p.&nbsp;424 chapter 9 ''English Worldwide'' by [[David Crystal]]: "approximately one in four of the worlds population are capable of communicating to a useful level in English".</ref><ref>{{cite web|url=https://www.theguardian.com/world/2004/oct/28/uselections2004.usa4|title=Explaining the 'Anglosphere'|first=Glenn|last=Reynolds|date=28 жовтня 2004|website=the Guardian|publisher=|language=англійською|accessdate=}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.thecommonwealth.org/Internal/150757/head_of_the_commonwealth/|title=Head of the Commonwealth|publisher=Commonwealth Secretariat|accessdate=9 жовтня 2010|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100706045334/http://www.thecommonwealth.org/Internal/150757/head_of_the_commonwealth/|archivedate=6 липня 2010|last=|first=|date=|website=|language=англійською}}</ref><ref>{{cite book|title=Constitutionalism and political reconstruction|author1=Julian Go|first=|date=2007|year=|publisher=Brill|location=|pages=92–94|chapter=A Globalizing Constitutionalism?, Views from the Postcolony, 1945-2000|language=англійською|isbn=978-90-04-15174-1|editor1-last=Arjomand|editor1-first=Saïd Amir|chapter-url=https://books.google.com/?id=kYmmnYKEvE0C&lpg=PA93&pg=PA94#v=onepage&q&f=false}}</ref>{{sfn|Ferguson|2004|p=307}}
 
Сполучене Королівство&nbsp;— розвинена країна, [[Список країн за ВВП (номінал)|п'ята у світі за номінальним ВВП]] і [[Список країн за ВВП (ПКС)|дев'ята за ВВП]] з врахуванням [[Купівельна спроможність|купівельної спроможності]]. Королівство має економіку з високим рівнем доходу та має дуже високий рейтинг [[Індекс людського розвитку|індексу людського розвитку]], посідаючи у ньому 14 місце. У ХІХ ст. і в першій половині ХХ ст. країна була економічно найпотужнішою країною світу<ref>{{cite book|title=The First Industrial Nation: the Economic History of Britain, 1700–1914|author=Mathias, P.|first=|year=2001|publisher=Routledge|location=Лондон|pages=|language=англійською|isbn=978-0-415-26672-7}}</ref><ref name="ferguson">{{cite book|title=Empire: The rise and demise of the British world order and the lessons for global power|last=Ferguson|first=Niall|year=2004|publisher=Basic Books|location=Нью-Йорк|pages=|language=англійською|isbn=978-0-465-02328-8|ref=harv}}</ref> і досі зберігає значний економічний, культурний, військовий, науковий та політичний вплив.<ref>{{cite book|url=https://www.google.com/books?id=9jy28vBqscQC&pg=PA59&dq="Great+power"|title=Balance of Power|author1=T.V. Paul|author2=James J. Wirtz|author3=Michel Fortmann|year=2005|publisher=State University of New York Press|pages=59, 282|isbn=978-0-7914-6401-4}} ''Accordingly, the great powers after the Cold War are Britain, China, France, Germany, Japan, Russia and the United States'' p. 59</ref><ref name="David M. McCourt">{{cite book|url=https://books.google.com/?id=lwpOnwEACAAJ&dq=Britain+and+World+Power+Since+1945:+Constructing+a+Nation%27s+Role+in+International+Politics|title=Britain and World Power Since 1945: Constructing a Nation's Role in International Politics|last=McCourt|first=David|year=2014|publisher=University of Michigan Press|location=США|pages=|language=англійською|isbn=978-0-472-07221-7}}</ref> Велика Британія&nbsp;— ядерна держава і посідає шосте місце у світі за [[Список країн за військовими витратами|військовими витратами]].<ref>{{cite web|url=https://www.iiss.org/-/media//documents/publications/the%20military%20balance/mb18/top-15-defence-budgets-2017.jpg?la=en|title=IISS Military Balance 2017|accessdate=6 березня 2018|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=англійською}}</ref> Сполучене Королівство є постійним членом [[Рада безпеки ООН|Ради безпеки ООН]] з моменту її заснування. Воно також є членом [[Співдружність націй|Співдружності націй]], [[Рада Європи|Ради Європи]], [[G7|Великої сімки]], [[G20|Великої двадцятки]], [[НАТО]], [[Організація економічного співробітництва та розвитку|Організації економічного співробітництва та розвитку]], [[Світова організація торгівлі|Світової організації торгівлі]]. До 31 січня 2020 року була членом [[Європейський Союз|Європейського Союзу]].
Рядок 100:
[[Клавдій Птолемей]] у своїй праці «[[Альмагест]]» (147—148 н.&nbsp;е.) називає більший острів «Велика Бретань» ({{lang-grc|μεγάλης Βρεττανίας}}), а Ірландію називає «Малою Бретанню». У своїй пізнішій роботі «Географія» (150&nbsp;р. н.&nbsp;е.) він називає ці острови «Альвіон», «Івернія» і «Мона» ([[острів Мен]]), припускають, що ці назви не були відомі йому під час написання «Альмагеста». Назва «[[Альбіон]]», мабуть, вийшла з ужитку через деякий час після завоювання островів [[Римська імперія|римлянами]], острів стали називати «Великою Британією».
 
Після Англо-саксонського періоду назва «Британія» стала згадуватися тільки як історичний термін. Джефрі Монмауз ву своїй псевдоісторичній праці «Історія правління Британії» називає країну «Великою Британією», яку відділяє від «Малої Брітаннії»&nbsp;— область в континентальній Європі, де селилися кельтські переселенці з Британських островів в 5-6 столітті. Назву «Велика Британія» вперше було використано офіційно в 1474 році, в листі з пропозицією про шлюб між Сесілією дочкою [[Едуард IV|Едуарда IV]] з Англії і Джеймсом, сином Джеймса III з Шотландії, в якому сказано «цей благородний острів, званий Великою Британією». Офіційно це слово прозвучало знову в 1604 році, коли король Джеймс VI проголосив себе ''«Королем Великої Британії, Франції та Ірландії»''.
 
=== Використання назви «Велика Британія» ===
Рядок 138:
[[Акт про Унію 1707|Акт про Союз]] між [[Королівство Англія|Королівством Англія]] й [[Королівство Шотландія|Королівством Шотландія]] ухвалений у [[1707]], [[Акт про Ірландію]] [[1801]] об'єднав [[Королівство Великої Британії]] й [[Королівство Ірландія]]. До середини [[XX століття]] Британія була центром найбільшої у світі [[Британська імперія|Британської імперії]].
 
Закони про Реформу [[1832]]-[[1867|67]] надали право голосу [[робітничий клас|робітничому класу]], в [[1911]] влада [[Палата лордів|Палати лордів]] була обмежена, Велика Британія брала участь у [[Перша світова війна|Першій світовій війні]] [[1914]]-[[1918|18]]. Закон про Внутрішнє управління інкорпорував північно-східну Ірландію ([[Ольстер]]) у Об'єднане Королівство Великої Британії й Північної Ірландії. У [[1921]] [[Ірландія]], крім [[Ольстер]]а, стала [[домініон]]ом. Перший [[Лейбористська партія Великої Британії|лейбористський]] уряд очолив Рамсей Макдональд, в [[1924]]. Загальний страйк відбувся в [[1926]]; безробіття сягнуло 3&nbsp;млн в [[1931]]. [[Друга світова війна]] [[1939]]-[[1945|45]]. Коаліційний уряд з [[Вінстон Черчилль|Вінстоном Черчиллем]] на чолі [[1940]]-[[1945|45]]. Держава стала процвітати при лейбористському уряді, який очолював [[Клемент Аттлі|Клементом Аттлі]] [[1945]]. В [[1956]]&nbsp;р. [[Суецька криза]]. Пряме правління Північною Ірландією з Вестмінстера введене в [[1972]]. Об'єднане Королівство приєдналося до [[ЄС]] в [[1973]]. Лейбористи замінили консерваторів після страйку шахтарів [[1974]]; консерватори повернулися до влади властей на чолі з [[Маргарет Тетчер]] в [[1979]]. Соціал-демократична партія створена в [[1981]]. Безробіття перевищило 3&nbsp;млн. [[Війна на Фолклендських островах]] в [[1982]]. Страйк шахтарів, найтриваліший в історії Великої Британії в [[1984]]-[[1985|85]]. Безладдя в [[1990]] при введенні подушного податку. Британські війська брали участь у [[Війна в Перській затоці|війні в Перській затоці]] в [[1990]]-[[1991|91]]. В [[1991]] [[Джон Мейджор]] замінив Марґарет Тетчер на посаді прем'єр-міністра. Економічний спад триває. Уряд ратифікував [[Маастрихтський договір]] в [[1993]]. У грудні [[1993]] були висунуті мирні пропозиції рішеннярозв'язання проблеми Північної Ірландії разом з ірландським урядом (Декларація Даунінг Стріт).
 
== Адміністративний поділ ==
Рядок 295:
Сполучене королівство&nbsp;— [[конституційна монархія]], яку очолює король або королева. Форма правління&nbsp;— парламентська монархія. Під конституцією розуміється сукупність різних документів, що регулюють питання конституційного характеру. Сюди належать статути або акти парламенту (наприклад, [[Велика хартія вольностей]] [[1215]] року і [[Білль про права 1689|Білль про права]] [[1689]] року), судові прецеденти, неписані звичаї і угоди.
 
У Великій Британії конституція не кодифікована, тобто у вигляді окремої книжечки з назвою «Конституція» не існує. Проте елементи британської конституції цілком оформлені у вигляді письмових документів. Таким документом можна вважати, наприклад, Велику хартію вольностей, де сказано: «Жодна вільна людина не може бути схоплена, поміщена у в'язницю, позбавлена власності, оголошена поза законом, заслана або будь-яким іншим чином принижена…окрім як на підставі законного рішення суду або за законом країни». Письмовими документами є також конституційні закони, що приймаються парламентом. Ці закони парламент має право як прийняти, так і скасувати в ході довершеної звичайної процедури, так що жодного потрясіння зміни конституції в даномуцьому випадку не викликають. Особливості британської некодифікованої конституції пояснюються тим, що вона формувалася століттями. Зокрема, [[Вінстон Черчилль]] писав про час з кінця XVII до початку XVIII століття: «Тоді було зібрано весь великий англійський спадок з періоду Великої хартії вільностей і навіть з самих первісних часів і в абсолютно сучасному для нас вигляді сформульовано ставлення держави до релігії і підпорядкування корони парламенту». Втім, в британській некодифікованій конституції є і окремі елементи, які ніде не записані, а диктуються тільки традицією. Наприклад, проводити загальні вибори по четвергах.[[Файл:Elizabeth II greets NASA GSFC employees, May 8, 2007 edit.jpg|міні|зверхуправоруч|[[Єлизавета II]], [[Королева Великої Британії]] та [[Співдружність націй|Співдружності Націй]]]]
 
=== Національні адміністрації ===
Рядок 301:
[[Шотландія]], [[Уельс]] та [[Північна Ірландія]] мають свої власні [[Виконавча влада|органи виконавчої влади]], очолювані Першим Міністром і [[Деволюція|деволюційну]] [[Однопалатний парламент|однопалатну]] [[Законодавча влада|законодавчу владу]]. [[Англія]], найбільший регіон Великої Британії, не має ні виконавчої, ні законодавчої влади і управляється безпосередньо Британським урядом і парламентом. Ця ситуація створила так звану проблему пов'язану з тим, що депутати з Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії можуть голосувати, і іноді мати вирішальну роль, що до питань, які стосуються Англії, котрі вирішуються делегованими законодавцями самостійно в своїх регіонах.
 
Шотландський Уряд і парламент мають широку автономію з усіх питань, включаючи освіту, охорону здоров'я, законодавство та місцеве самоврядування. Після перемоги на виборах 2007 року [[Шотландська національна партія]], яка виступає за незалежність, сформувала шотландський уряд з партійним лідером [[Алекс Салмонд|Алексом Салмондом]] на чолі. На виборах 2011 року національна партія знову виграла ій отримала більшість в Шотландському парламенті. Кабінет міністрів Північної Ірландії та [[Асамблея Північної Ірландії|Асамблея]] мають владу схожу з Шотландією.
 
Уряд Уельсу та [[Національна асамблея Уельсу]] мають менше прав, ніж Шотландія. Асамблея може видавати закони через прийняття Актів Асамблеї без необхідності додаткових дозволів. Нинішній уряд було сформовано після виборів 2011 року. Він має лейбористську адміністрацію.
Рядок 317:
Право Шотландії є гібридом загального права і континентального права. Головними судами є Сесійний суд для цивільних справ і Вищий кримінальний суд для кримінальних справ (його рішення остаточні). Верховний суд Великої Британії служить останньою апеляційною інстанцією для цивільних справ шотландського права, але не для кримінальних. Шотландське прецедентне право унікальне тим, що в ньому існує три можливих варіанти вердикту присяжних: «винен», «не винен», і «не доведено». Два останніх є виправдувальними без можливості повторного суду, а вердикт «не доведено» також іноді жартома називають «не винен, але більше так не роби».
 
З 1981 по 1995 рік кількість злочинів в Англії та Уельсі сильно збільшилася, проте потім, до 2008 року, впала від свого пікового значення на 48 %. Кількість ув'язнених за цей же період практично подвоїлася, перевищивши 80&nbsp;000, що означає, що Англія й Уельс мають найвище число ув'язнених у відносному вираженні в Західній Європі з показником в 147 ув'язнених на 100&nbsp;000 жителів. У Шотландії кількість злочинів у 2010 році скоротилося до найнижчої кількості за останні 32 роки, впавши на 10 %. У той же часВодночас кількість ув'язнених перевищила 80 тисяч, побивши всі рекордні показники.
 
=== Зовнішня політика ===
Рядок 324:
== Збройні сили Великої Британії ==
{{main|Збройні сили Великої Британії}}
 
Велика Британія має одну з найтехнологічішихнайтехнологічніших і добре навчених армій в світі і на 2008 рік мала близько 20 військових баз по всьому світу. За різними джерелами, Британія має треті або четверті в світі військові витрати, хоча займає лише 27-е місце за чисельністю військ. Загальні військові витрати складають приблизно 2,5 % від ВВП країни. Британська армія, Королівські військово-повітряні сили і Королівський військово-морський флот разом складають [[збройні сили Великої Британії]], які офіційно називаються Збройні сили Її Величності. Всі три види армій управляються Міністерством Оборони і контролюються спеціальною Радою Оборони, очолюваною Державним Секретарем Оборони. Головнокомандувачем Британських Збройних сил є британський монарх, королева [[Єлизавета II]].
 
== Економіка ==
Рядок 363 ⟶ 364:
=== Лісництво ===
 
Майже одна- десята частина сухопутної території Сполученого Королівства віддана лісоводству. Комісія Лісоводства підтримується урядом і керує майже половиною всіх лісів, а решта&nbsp;— в основному в приватних руках. Місцеве виробництво лісоматеріалу забезпечує менш ніж одну- п'яту частину попиту Сполученого Королівства. Більшість нових насаджень&nbsp;— хвойні ліси в нагірних областях, але комісія заохочує посадку широколистих дерев.
 
=== Рибальство ===
Рядок 379 ⟶ 380:
=== Енергетика ===
[[Файл:Oil platform in the North SeaPros.jpg|міні|Нафтова платформа у [[Північне море|Північному морі]]]]
Британія має більше важливих енергетичних ресурсів, ніж більшість країн Європейського Союзу, в особливості [[нафта|нафту]], [[природний газ]] і [[вугілля]]. Вугілля, колись важливий ресурс для британської економіки, зараз стало зменшуватися у важливості. ПорівняноУ порівнянні з піковим 1913 роком, коли понад один мільйон працівників видобув понад 300 мільйонів тонн вугілля, поточний видобуток впав на більше, ніж на чотири-п'ятих, з навіть більшим скороченням робочої сили. Електростанції&nbsp;— головні споживачі вугілля, але із зростанням використання інших видів палива видобуток вугілля зменшився.
 
У 2006 році Велика Британія була дев'ятим найбільшим у світі споживачем енергії і 15 за величиною виробником.<ref>{{cite web |url=http://tonto.eia.doe.gov/country/country_energy_data.cfm?fips=UK |title=United Kingdom Energy Profile |publisher=U.S. Energy Information Administration |accessdate=4 November 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090102203347/http://tonto.eia.doe.gov/country/country_energy_data.cfm?fips=UK |archivedate=2 January 2009 |deadurl=yes }}</ref> Королівство є батьківщиною для цілого ряду крупних енергетичних компаній, у тому числі двох з шести світових гігантів&nbsp;— [[Бритіш петролеум компані|ВР]] та [[Royal Dutch Shell]], а також BG Group.<ref>{{cite news |url=http://www.telegraph.co.uk/finance/newsbysector/energy/6424030/Let-the-battle-begin-over-black-gold.html |title=Let the battle begin over black gold |accessdate=26 November 2010 |work=The Daily Telegraph |date=24 October 2009 |location=London |first=Rowena |last=Mason |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101120050152/http://www.telegraph.co.uk/finance/newsbysector/energy/6424030/Let-the-battle-begin-over-black-gold.html |archivedate=20 November 2010 |deadurl=no }}</ref><ref>{{cite news |url=http://www.bloomberg.com/news/2010-11-25/rba-s-stevens-says-inflation-unlikely-to-fall-much-further.html |title=RBA Says Currency Containing Prices, Rate Level 'Appropriate' in Near Term |accessdate=26 November 2010 |work=Bloomberg |location=New York |date=26 November 2010 |first=Michael |last=Heath |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101129025910/http://www.bloomberg.com/news/2010-11-25/rba-s-stevens-says-inflation-unlikely-to-fall-much-further.html |archivedate=2010-11-29 |deadurl=no }}</ref> у 2011 році 40 % електроенергії у Великої Британії було вироблено за допомогою газу, 30 % вугіллям, 19 % атомною енергетикою, а 4,2 % енергією вітру, гідроенергетикою, біопаливом і відходами.<ref name="world-nuclear.org">{{cite web |url=http://www.world-nuclear.org/info/inf84.html |title=Nuclear Power in the United Kingdom |publisher=World Nuclear Association |accessdate=9 April 2013 |date=April 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130214061431/http://www.world-nuclear.org/info/inf84.html |archivedate=14 February 2013 |deadurl=no }}</ref> Альтернативна енергетика значно збільшує свою долю в енергосистемі країни (від 1.5 % у 2008 до 15 %, причому у вітряні дні ВЕС виробляють до 40 % електроенергії, станом на 2018 рік).<ref name=BEIS2017q3>{{cite web |url=https://www.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/669723/Renewables.pdf |title=BEIS renewables statistics |accessdate=16 March 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180309151132/https://www.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/669723/Renewables.pdf |archivedate=9 March 2018 |deadurl=no }}</ref><ref>{{cite web |url=http://electricinsights.co.uk/#/reports/report-2017-q4/detail/wind-power-grows-45?&_k=sw4i0u |title=Wind power grows 45% |accessdate=18 March 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180610115718/http://electricinsights.co.uk/#/reports/report-2017-q4/detail/wind-power-grows-45?&_k=sw4i0u |archivedate=10 June 2018 |deadurl=no }}</ref> Цьому сприяють збудовані на узбережжі та в морі вітрові електростанції. За рівнем розвитку вітроенергетики Велика Британія поступається у Європі хіба що Нідерландам і Данії. [[ВЕС Лондон-Аррай]]&nbsp;— найбільша [[Вітряна електростанція|ВЕС]] у Європі на 2013 рік, на 2020 заплановане відкриття ще більшої ВЕС&nbsp;— [[Hornsea Project Two]], потужність котрої складе 1,8 ГВт і котра є продовження проєкту [[Hornsea Project One]] потужністю 1,2 ГВт.<ref>{{cite web|last=Александра Самуилкина|title=Нидерланды запустили один из крупнейших в мире морских ветряных парков|url=https://hightech.fm/2017/05/10/dutch-offshore-farn|accessdate=12 листопада 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20171113060202/https://hightech.fm/2017/05/10/dutch-offshore-farn|archivedate=13 November 2017|deadurl=no}}</ref> У 2017 році в країні запустили найбільші на той час у світі вітрові електростанції висотою 195&nbsp;м.<ref>[https://frontnews.eu/news/ua/1392/У-Великобританії-запустили-найбільші-у-світі-вітрові-електростанції У Великій Британії запустили найбільші у світі вітрові електростанції]{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}, 22 Травень 2017, frontnews</ref>
Рядок 391 ⟶ 392:
== Культура ==
 
Культура Сполученого Королівства багата і різноманітна. Вона взначною значній мірімірою впливає на культуру в світовому масштабі. Велика Британія має сильні культурні зв'язки зі своїми колишніми колоніями, особливо з тими державами, де англійська мова є державною. Значний внесок в британську культуру за останні півстоліття внесли іммігранти з [[Південна Азія|Південної Азії]] та з країн [[Кариби|Карибського басейну]]. У процесі формування Сполученого Королівства до його складу увійшли колишні незалежні держави, які відрізняються культурами і які слід розглядати окремо.
 
=== Символи ===
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Велика_Британія