Проблеми Гільберта: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
мНемає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 66:
|align="right"|16
|bgcolor="#FFFFB2"|'''частково&nbsp;розв'язана'''<ref>Перша (алгебраїчна) частина проблеми №&nbsp;16 більш точно формулюється так. Харнаком доведено, що максимальне число овалів дорівнює M=(n-1)(n-2)/2+1, і що такі криві існують&nbsp;— їх називають M-кривими. Як можуть бути розташовані овали M-кривої? Ця задача зроблена до степеня n=6 включно, а для ступеня n=8 досить багато відомо (хоча її ще не добили). Крім того, є загальні твердження, що обмежують те, як овали M-кривих можуть бути розташовані&nbsp;— див. роботи Гудкова, Арнольда, Роона, самого Гільберта (втім, варто враховувати, що в доведенні Гільберта для n=6 є помилка: один з випадків, який він вважав неможливим, виявився можливим і був побудований Гудковим). Друга (диференціальна) частина залишається відкритою навіть для квадратичних векторних полів&nbsp;— невідомо навіть, скільки їх може бути, і що оцінка зверху існує. Навіть індивідуальна теорема скінченності (те, що в кожного поліноміального векторного поля є скінченне число граничних циклів) була доведена зовсім недавно. Вона вважалася доведеною Дюлаком, але в його доведенні була виявлена помилка, і остаточно ця теорема була доведена Ілляшенко і Екалем&nbsp;— для чого кожному з них довелося написати по книзі</ref>
|Топологія алгебраїчних кривих і поверхонь<ref>Наведений переклад початкової назви проблеми, даний Гільбертом: [http://www.mathematik.uni-bielefeld.de/~kersten/hilbert/rede.html «16. Problem der Topologie algebraischer Curven und Flachen»] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/66lMxImOr?url=http://www.mathematik.uni-bielefeld.de/~kersten/hilbert/rede.html |date=8 квітень 2012 }}{{ref-de}}. Однак, більш точно її зміст (як це розглядається сьогодні) можна було б передати наступною назвою: «Число і розташування овалів дійсної алгебраїчної кривої даного степеня на площині; число і розташування граничних циклів поліноміального векторного поля даного степеня на площині». Ймовірно (як можна побачити з [http://aleph0.clarku.edu/~djoyce/hilbert/problems.html#prob16 англійського перекладу тексту анонсаанонсу]{{ref-en}}), Гільберт вважав, що диференціальна частина (яка в реальності виявилася значно складнішою за алгебраїчною) буде піддаватися розв'язанню тими ж методами, що й алгебраїчна, і тому не включив її в назву.</ref>
|-
|align="right"|17