Відмінності між версіями «Алегорія»

м
нема опису редагування
(→‎Художня література: Виправлена граматика)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android
м
 
== Художня література ==
У художній літературі алегоричні образи найяскравіше представлені у [[байка]]х і [[Сатира|сатиричних творах]]. На алегорії ґрунтуються [[Притча|притчі]], [[аполог]]и, [[Парабола|параболи]], [[мораліте]], які здавна використовувалися у релігійних проповідях, полемічних творах, шкільній релігійній драмі. АлегорюАлегорію вживав [[Сковорода Григорій Савич|Г. Сковорода]] у філософських трактатах. Двоплановість алегоричного зображення переважно з цензурних мотивів маскується під [[Езопівська мова|езоповою мовою]], наприклад, фантазія-сатира на 2 дії [[Самійленко Володимир Іванович|В. Самійленка]] «У Гайхан-бея». У драматичній поемі [[Леся Українка|Лесі Українки]] [[Оргія (драматична поема)|«Оргія»]] під виглядом турецької провінції, окупованої римлянами Греції, зображено поневолену Україну. Алегорія, на відміну від [[Метафора|метафори]], ґрунтується не на перенесенні зовнішніх ознак і властивостей на інший предмет чи явище, а на асоціативному переосмисленні самої сутності явищ і предметів у їх сукупності. Не слід змішувати алегорію з символом, бо він буває багатозначним, а алегорія однозначно виражає суть явища чи предмета. Так само алегорія відрізняється від художнього моделювання чи уподібнення, в якому немає двоплановості зображення. Це стосується й міфу. Тому народні казки про тварин не мають алегоричного змісту, бо в них відсутня двоплановість зображення, персонажі мають характерні від природи риси (хитрість лисиці, хижацтво вовка, вайлуватість ведмедя). Вони тільки моделюють поведінку, взаємини людей (дружба, гостини, спільна праця тощо). Інше — літературні казки чи сучасні «химерно-міфологічні», «химерно-притчеві» твори: в них авторами свідомо закладена двоплановість зображення.
 
Приклади:
 
== Література ==
* Алегоричний код літератури, або Реабілітація алегорії триває : монографія / Моклиця Марія. - — Київ: Кондор, 2017. - — 292 с. - — ISBN 978-617-7458-34-9
* Алегорія / М. Чорнописький // Українська фольклористика : словник-довідник / [уклад. і заг. ред. М. Чорнописького]. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. — С. 7–8.
* Алегорія // {{ФЕС}}
* ''Бондар М''. Алегорія // Шевченківська енциклопедія : в 6 т. — Т. 1 : А–В / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т.  Г.  Шевченка; редкол. : М.  Г.  Жулинський (гол.) [та ін.]. — К., 2012. — С. 161–164161—164.
* ''Герасимчук С.'' Художні форми алегоричного зображення у літературі Київської Русі : дис. … канд. філол. наук : 10.01.01 / Сніжана Герасимчук. — Київ, 2014. — 181 с.
* ''Заваринська Х. М.'' Алегорії наук в українській панегіричній гравюрі першої половини ХVIIІ століття // Вісник ХДАДМ. - — 2019. -  — #1. - — С. 36-47.
* ''Лінда С. М.'' Будівництво як символ. Алегорія та символіка будівництва у мистецтві тоталітарної країни / С.  М.  Лінда // Вісник Національного університету "«Львівська політехніка"». — 2004. —  505 : Архітектура. — С. 52–56.
* Українська народна пісенна алегорія : фольклористична монографія / Т.  І.  Колотило ; Кам'янець-Подільський національний ун-т ім. Івана Огієнка. - — Кам'янець-Подільський : К-ПНУ, 2009. - — 184 с. - — Бібліогр.: с. 167-183167—183. - — ISBN 978-966-643-052-9
 
== Посилання ==
* {{ЕСКМ2017|частина =Алегорія|сторінки =28}}
{{вікісловник}}
* [https://leksika.com.ua/13290621/ure/alegoriya Алегорія] // [[УРЕ]]