'''Робоча Марсельєза''' - — використовувалася як гімн у перші місяці після [[Лютнева революція|Лютневої революції]].
Мелодія французького гімну («[[Марсельєза]]»).
Текст опублікований в газеті «Вперед» [[1 липня]] [[1875]] під назвою «Нова пісня».
Слова [[Лавров Петро Лаврович|П. Л. Лаврова]] (це не переклад з французької), музика [[Клод Жозеф Руже де Ліль|Клода Жозефа Руже де Ліля]].
[[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасовим урядом]] «Марсельєза» була затверджена як державний гімн [[15 березня|2 березня]] [[1917]] за старим стилем - — через 5 днів після зречення від престолу Миколи[[Микола II.Перший(російський імператор)|Миколи II]]. часСпочатку вона виконувалася під оригінальну французьку мелодію, але потім композитор А.[[Глазунов Олександр Костянтинович|О. К. Глазунов]] видозмінив музику так, щоб вона краще відповідала російським словамисловам.
У середовищі лівих партій «Марсельєза» була зустрітазустрінута неоднозначно. Зокрема, за свідченням [[Стасова Олена Дмитрівна|Стасової]], до цього гімну неприязно ставився [[Ленін Володимир Ілліч|В. І. Ленін]]. У Петрограді[[Петроград]]і місцева [[Петроградська рада робітничих і солдатських депутатів|Рада робітничих і солдатських депутатів]] 4 квітня 1917 проголосивпроголосила замість «Марсельєзи» гімном «[[Інтернаціонал (гімн)|Інтернаціонал]]», але тоді це рішення не зустріло підтримки. [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасовий уряд]] лише заявилозаявив, що остаточне рішення про гімн маємають ву майбутньому прийняти [[Установчі збори]].
