Ортогенез: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м вилучено Категорія:Еволюційні концепції; додано Категорія:Еволюційні теорії за допомогою HotCat |
Віщун (обговорення | внесок) доповнення |
||
Рядок 1:
[[Файл:March of Progress (cropped).jpg|міні|Ортогенез приматів]]
'''Ортогенез''' (від {{lang-el | ὀρθός}} — прямий і ''генез'') — [[концепція]] в [[Еволюційне вчення|еволюційному вченні]], яка стверджує, що розвиток живої природи зумовлений
Ортогенез здобув значне поширення в [[Масова культура|масовій культурі]], проте в сучасній [[Синтетична теорія еволюції|синтетичній теорії еволюції]] спростований.
== Історія концепції ==
Попередницею ортогенезу була середньовічна християнська концепція Великої черги сутностей, яка систематизувала всю природу від нижчих рівнів розвитку до вищих. Так, найнижчим рівнем вважалися мінерали, далі дорслини, тварини, людина, янголи та врешті Бог. Найвідоміша вона у викладі [[Раймунд Луллій|Раймунда Луллія]] 1305 року<ref>{{Cite book|url=https://www.worldcat.org/oclc/436302097|title=Monad to man : the concept of progress in evolutionary biology|last=Ruse, Michael.|first=|date=2009|year=|publisher=Harvard University Press|location=Cambridge, Mass.|pages=21-23|language=|isbn=978-0-674-04299-5|oclc=436302097}}</ref>. Ця ідея була розвинена в [[Ламаркізм|ламаркізмі]] XVIII-XIX століть, що стверджував про закон необоротного загального розвитку матерії шляхом ускладнення<ref>{{Cite book|url=https://www.worldcat.org/oclc/59544310|title=The lying stones of Marrakech : penultimate reflections in natural history|last=Gould, Stephen Jay.|first=|date=2001|year=|publisher=Vintage|location=London|pages=119-121|language=|isbn=0-09-928583-5|oclc=59544310}}</ref>.
Гетерогенез, запропонований [[Рудольф Альберт Келлікер|Рудольфом Келлікером]] у 1864, протистояв [[Дарвінізм|дарвінізму]], стверджуючи, що в історії розвитку життя істот не існує спільних предків, а всі кінцеві види є наслідком прямих ланцюжків еволюційних перетворень, зумовлених внутрішніми причинами<ref>{{Cite book|url=https://www.worldcat.org/oclc/17649094|title=Darwin in Russian thought|last=Vucinich, Alexander, 1914-2002.|date=1988|publisher=University of California Press|location=Berkeley|isbn=0-520-06283-3|oclc=17649094}}</ref>. Карл Нагелі в 1884 описав цю причину як "принцип досконалості", незалежний від адаптивності<ref>{{Cite book|url=https://www.worldcat.org/oclc/64067437|title=Gregor Mendel : planting the seeds of genetics|last=Mawer, Simon.|date=2006|publisher=Abrams, in association with the Field Museum, Chicago|location=New York|isbn=0-8109-5748-5|oclc=64067437}}</ref>.
Першим концепцію, названу ортогенезом, сформулював [[Вільгельм Хааке]] в 1893 році, а популяризував її [[Теодор Еймер]] в [[1888]]—[[1897]] роках, розвиваючи ідеї попередніх дослідників. На їхню думку, живі істоти мають якимось чином закладену заздалегідь серію трансформацій, які відбуваються рано чи пізно. Еймер стверджував, що в ході еволюції не виникають адаптаційні ознаки, зокрема наводячи як приклад розвиток метеликів з гусениці в дорослу комаху<ref>{{Cite news|title=Making the case for orthogenesis: The popularization of definitely directed evolution (1890–1926)|url=https://linkinghub.elsevier.com/retrieve/pii/S1369848613001714|work=Studies in History and Philosophy of Science Part C: Studies in History and Philosophy of Biological and Biomedical Sciences|date=2014-03|accessdate=2020-04-01|doi=10.1016/j.shpsc.2013.11.009|pages=124–132|volume=45|language=en|first=Mark A.|last=Ulett}}</ref>. [[Чарлз Дарвін|Чарльз Дарвін]] вважав ортогенез серйозним суперником своїй теорії. Він поділяв думку про "вищість" пізніших біологічних видів над попередніми загалом, проте не визнавав її адекватною щодо кожного окремого виду<ref>{{Cite book|url=http://www.gutenberg.org/ebooks/1228|title=On the Origin of Species By Means of Natural Selection
Or, the Preservation of Favoured Races in the Struggle for Life|last=Darwin|first=Charles|date=1 бер. 1998 р.|year=|publisher=|location=|pages=розділ 10, 14|language=|isbn=}}</ref>.
У 1948 [[Ернст Майр]] остаточно спростував концепцію ортогенезу, описавши її як ідеалістичну, що передбачає існування якоїсь надприродної сили, котра змушувала б одні біологічні види перетворюватись на інші<ref>{{Cite book|url=https://www.worldcat.org/oclc/436302097|title=Monad to man : the concept of progress in evolutionary biology|last=Ruse, Michael.|date=2009|publisher=Harvard University Press|location=Cambridge, Mass.|isbn=978-0-674-04299-5|oclc=436302097}}</ref>. Іншим відомими критиком ортогенезу був [[Джордж Гейлорд Сімпсон|Джордж Сімпсон]], який звинувачував прихильників цієї концепції у вірі в містичну внутрішню силу еволюції, джерело якої неможливо раціонально описати<ref>{{Cite book|url=http://archive.org/details/lifeofpastintrod00simp|title=Life of the past : an introduction to paleontology|last=Simpson|first=George Gaylord|date=1953|publisher=New Haven, Yale University Press}}</ref>.
== Примітки ==
<references />
== Джерела ==
# Біологічний енциклопедичний словник / Гол. ред. М. С. Гіляров. — М.: Радянська Енциклопедія, 1989.
# В. І. Глазко, Г. В. Глазко. Російсько-Англо-Український тлумачний словник з прикладної генетики, ДНК-технології і біоінформатики. — Київ: Квіц, 2001.
{{Еволюція}}
| |||