Кизимович Марія Михайлівна: відмінності між версіями

 

Навчалася в [[Бучацька державна гімназія|Бучацькій державній гімназії]] (1921—1925),<ref>[http://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/plain-content?id=13245 Sprawozdanie Dyrekcji za rok szkolny 1920/21].&nbsp;— S. 11. {{ref-pl}}</ref> у 1925—1930&nbsp;— в учительській семінарії у Тлумачі, яку закінчила, не отримавши диплому (за іншими даними, закінчила Бучацьку учительську семінарію<ref name="Шпотак_8">''Шпотак Л.'' [http://www.archives.gov.ua/Publicat/Arkhivarius_Ternopil_14_2010.pdf Марія Кизимович&nbsp;— зв'язкова Генерала Шухевича]…&nbsp;— С. 8.</ref>). До 1933 року працювала домашньою вчителькою доньки священика в Тлумачі, проживала у нього. 1933 року ві Львові закінчила 6-місячні курси вихователів дітей дошкільного віку і повернулася до Нагірянки. 1934-го&nbsp;— керівник [[захоронка|дитячої захоронки]] в [[Коропець|Коропці]]. 1935 року навчалася у Львові на 6-місячних курсах домашнього сільського господарства. Закінчила з правом викладання на них. 1935 року після закінчення с/г курсів влаштувалася на єдину українську фабрику Львова «Нова фортуна», працювала завідувачкою особистим майном директора до 1936&nbsp;р. Через тиск польської [[шовінізм|шовіністичної]] влади не могла працювати вчителькою чи вихователькою, часто змінювала роботу.

Згодом повернулася до Бучача, 1936 року в місцевому [[Бучацький Повітовий Союз Кооператив|повітовому Союзі кооператив]] познайомилась з [[Зацний Лев Ількович|Левком Зацним]] («Троян»)&nbsp;— бухгалтером із Бережанщини, провідним діячем ОУН, під чиїм упливом вступила до лав цієї політсили. Входила до складу групи, якою з 1937 року керував повітовий керівник [[Гуляк Юліан Костянтинович|Юліян Гуляк]] («Опир», «Марко»). Окружною провідницею до 1940&nbsp;р. була Клавдія Чайківська&nbsp;— «Блискавка» з м.&nbsp;[[Монастириська]]. За завданням Л.&nbsp;Зацного періодично висилала й передавала групі Гуляка грипси і літературу, виконувала функції кур'єра. Наполегливо, відповідально, вимогливо готувала дівчат до праці в ОУН.