Ефект сплячого: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 8:
Наприклад, під час політичної кампанії до майбутніх виборів виборці, бачать негативну інформацію про одну з партій. В кінці повідомлення є згадка, що текст був замовлений партією-конкурентом. Швидше за все, це змусить виборця засумніватися в правдивості повідомлення, і його думка про партію, про яку йдеться в тексті, після прочитання замовленої антиреклами не погіршиться. Однак, навіть незважаючи на те, що джерело повідомлення не заслуговує на довіру, виборець з великою ймовірністю повірить в отриману інформацію через деякий час і проголосує проти партії, згаданої в антирекламі.
Такий феномен зміни установки спантеличував соціальних психологів протягом половини століття, по-перше, через його нелогічність, а, по-друге, через його потенційної важливості для розуміння процесів становлення і зміни атитюдів. Феномен «Ефекту сплячого» широко вивчався в рамках досліджень по переконливій комунікації. Незважаючи на досить великий термін вивчення, «ефект сплячого» виявилося досить важко виявити або повторити<ref>Kumkale, G.T., & Albarracín, D. "The Sleeper Effect in Persuasion: A Meta-Analytic Review" // Psychological Bulletin. — 2004. — January (т. 130, № 1). — P. 143–172.</ref>.
== Виявлення ефекту ==
Ефект сну вперше був виявлений у американських солдатів під час Другої світової війни, після спроб змінити свою думку та мораль. психолог Карл Ховланд показував солдатам фільм з циклу армійської пропаганди "Чому ми воюємо" та вимірював їх думку через п’ять днів та дев'ять тижнів після перегляду. Було встановлено, що різниця в думках тих, хто дивився армійський пропагандистський фільм, і тих, хто не дивився фільм, через 5 днів практично не відрізнялася, але через 9 тижнів солдати, що дивились фільм стали значно позитивніше ставитись до війни. Різниця в затримці переконання - це (що назвали Говленд та ін.) Ефектом спання, коли в експериментальній групі спостерігалося значне збільшення переконань. Ховланд назвав цей фееномен "ефектом сплячого <ref>Kumkale, G. Tarcan; Dolores Albarracín (23 May 2011). "The Sleeper Effect in Persuasion: A Meta-Analytic Review".</ref>. Назва походить з області шпигунства<ref>Рольф Добелли. Территория заблуждений: Какие ошибки совершают умные люди. — Манн, Иванов и Фербер, 2014-01-01. — 248 с. — ISBN 9785000571200.</ref>. Там сплячим агентом, або сплячим шпигуном, зазвичай називається агент, засланий у ворожий табір але не веде активної діяльності. Він живе звичайним життям, його завданням є поступове зав'язування контактів, укорінення в системі противника. Він не робить будь-яких негайних дій, але активізується тоді, коли його допомога буде потрібна.
== Гіпотези причин ефекту сплячого ==
== Див. також ==
| |||