Пілотований космічний політ: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Розум (обговорення | внесок) вікіфікація, стиль, правопис, оновлення даних |
Розум (обговорення | внесок) вікіфікація, стиль, правопис |
||
Рядок 21:
Раніше космічний політ зазвичай мав урядову підтримку, нині [[Комерційний дохід|комерційний]] космічний політ поступово здобуває усе більшу вагу. Перший [[Приватний підприємець|приватний]] космічний політ людини відбувся 21 червня 2004 року, коли [[SpaceShipOne]] провів суборбітальний політ, а низка недержавних [[Комерційна організація|компаній]], працювали над розвитком [[Космічний туризм|космічного туризму]]. [[НАСА]] також зіграло свою роль, у заохоченні приватних космічних польотів, за допомогою таких програм, як: [[Commercial Orbital Transportation Services|Commercial Orbital Transportation]] (COTS) і [[Commercial Crew Development]] (CCDev). [[Бюджетний період|Бюджетні]] пропозиції на 2011 рік у США, прийняті адміністрацією [[Барак Обама|президента Обами]], просувають до [[Модель (загальне значення)|моделі]], у якій комерційні компані, будуть надавати НАСА транспортні послуги як [[Пасажирський транспорт|пасажирським]], так і вантажним транспортом на низьку навколоземну орбіту. [[Транспортний засіб|Транспортні засоби]], які буде використано для цих потреб, могли б потім служити як НАСА, так і ймовірним комерційним [[Споживач|споживачам]]. Комерційне постачання МКС почалося за два роки до «виходу на [[Пенсійний вік|пенсію]]» шатлів, а комерційні запуски екіпажів мали початися до 2017 року.
== Історія ==
Можливість космічного польоту людини
таємно розробляв програму [[Восток (космічна програма)|«Восток»]]. 12 квітня 1961 року, у [[космос]], на орбіту Землі, на космічному кораблі «Восток-1», було виведено першу у світі людину — [[Гагарін Юрій Олексійович|Юрія Гагаріна]]. США запустили свого першого астронавта [[Алан Шепард|Алана Шепарда]] у [[Суборбітальний космічний політ|суборбітальний політ]], на борту Freedom 7 («Свобода-7») ракетою Mercury-Redstonе, 5 травня 1961 року. На відміну від Гагаріна, який перебував в автоматичному польоті, Шепард вручну керував положенням свого [[Космічний апарат|космічного корабля]]. Першим американцем на орбіті, був [[Джон Гленн]], на борту Friendship 7 («Дружба 7»), який було запущено 20 лютого 1962 року, ракетою «Mercury-Atlas». СРСР запустив ще п'ять [[Космонавт|космонавтів]] у кораблях-капсулах «<nowiki/>[[Восток-1]]<nowiki/>», у тому числі, першу [[Жінка|жінку]] у космосі, [[Валентина Терешкова|Валентину Терешкову]] на борту «<nowiki/>[[Восток-6]]<nowiki/>», 16 червня 1963 року. Того-ж року, США запустили двох людей у суборбітальний політ, і чотирьох [[Астронавт|астронавтів]] на навколоземну орбіту.▼
1957 і 1958 у СРСР було запущено перші [[Супутник|супутники]], [[Сполучені Штати Америки|США]] почали працювати над [[Проект Меркурій|проєктом «Меркурій»]] для виведення на [[Орбіта|орбіту]] однієї людини, а СРСР для досягнення того ж
Президент США [[Джон Фітцджеральд Кеннеді|Джон Ф. Кеннеді]] підняв ставки космічних перегонів, поставивши собі за мету, висадити людину на [[Місяць (супутник)|Місяць]] і щасливо повернути її на Землю, до кінця 1960-х років. 1961 року, США розпочали [[Аполлон (космічна програма)|програму «Аполлон»]].▼
таємно розробляв програму [[Восток (космічна програма)|«Восток»]].
[[Файл:Vostok_Spacecraft_Diagram.svg|міні|Космічний апарат Восток, який доправив першу людину на орбіту Землі]]
Тим часом, СРСР мовчав про свої наміри доправити людей на Місяць і, щоби змагатися з американськими кораблями Gemini (Близнюки), почав збільшувати розміри своєї одномісної капсули «Восток» до корабля-капсули «<nowiki/>[[Восход (ракета-носій)|Восход]]<nowiki/>», що мав-би екіпаж з двох або трьох осіб. Вони змогли виконали два орбітальні польоти 1964 і 1965 років і здійснили перший в історії людства, вихід у відкритий космос, зроблений [[Леонов Олексій Архипович|Олексієм Леоновим]] на «<nowiki/>[[Восход-2]]<nowiki/>» 8 березня 1965 року. Але у корабля «Восход», не було можливості, як у Gemini, [[Маневрова робота|маневрувати]] на орбіті, і програму було припинено. Польоти американських Gemini, подолали попереднє радянське [[лідерство]], шляхом виконання кількох виходів у відкритий космос і вирішення проблеми утоми космонавтів, викликаної нестачею [[Гравітація|сили тяжіння]], показали витривалість польоту людини у космосі, до двох тижнів, і перші космічні [[рандеву]] — стикування космічних кораблів. 1966 року, Сполучені Штати з Gemini-11, досягли найвищого показника на навколоземній орбіті — 1374 км.▼
12 квітня 1961 року на орбіту Землі на космічному кораблі «Восток-1» було виведено першу у світі людину — [[Гагарін Юрій Олексійович|Юрія Гагаріна]].
▲
▲Президент США [[Джон Фітцджеральд Кеннеді|Джон
<nowiki/><nowiki/>[[Файл:Armstrong on Moon (As11-40-5886) (cropped).jpg|міні|[[Ніл Армстронг]] став першою людиною, яка приземлилася та прогулялася Місяцем, у липні 1969 року.]]▼
[[Аполлон-11|«Аполлон»]] на Місяць, і у грудні 1968 року, доправити [[Френк Борман|Френка Бормана]], [[Джеймс Ловелл|Джеймса Ловелла]] і Вільяма Андерса на орбіту навколо Місяця, де вони зробили 10 витків на «<nowiki/>[[Аполлон-8]]<nowiki/>». У липні 1969 року, «<nowiki/>[[Аполлон-11]]<nowiki/>», досяг мети президента Кеннеді, висадивши [[Ніл Армстронг|Ніла Армстронга]] і [[Базз Олдрін|Базза Олдріна]], на Місяць 21 липня, і успішно повернувши їх 24 липня, разом із пілотом командного модулю, [[Майкл Коллінз (астронавт)|Майклом Коллінзом]]. Загалом, упродовж шести місій «Аполлон», до 1972 року, на Місяць висадилося 12 осіб, щоби пройтися по ньому (ці події ретельно приховувалася [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянською владою]] десятки років).▼
СРСР замовчував власні наміри доправити людей на Місяць і, щоби змагатися з американськими кораблями «Джеміні» (Близнюки), почав збільшувати внутрішні розміри одномісної капсули «Восток» для створення корабля-капсули «[[Восход (космічна програма)|Восход]]», що мав би екіпаж з двох або трьох осіб.
Тим часом, СРСР таємно проводив програми Місячної орбіти і висадки людини на супутник Землі. Радянські конструктори, успішно розробили тримісний космічний корабель «Союз» для використання у Місячних програмах, але не змогли розробити ракету N1, потрібну для висадки людини, тож, 1974 року, здійснення Місячних програм, було припинено. З програшем перегонів за [[Місяць (супутник)|Місяць]], радянські фахівці, зосередилися на розвитку космічних станцій, та використали Союз, як [[пором]] для доправляння космонавтів на станції, та з них. Усе почалося з серії космічних станцій «Салют» з 1971 по 1986 роки.▼
1964 і 1965 виконано два пілотовані орбітальні польоти за програмою «Восход» і 8 березня 1965 року здійснено перший в історії людства вихід у відкритий космос [[Леонов Олексій Архипович|Олексієм Леоновим]] на кораблі «[[Восход-2]]».
1973 року, після програми «Аполлон», США запустили космічну станцію «<nowiki/>[[Скайлеб]]<nowiki/>», та забезпечили її на 171 добу, трьома екіпажами, за допомогою космічного корабля «Аполлон». Президент [[Річард Ніксон]] і [[генеральний секретар ЦК КПРС]] [[Брежнєв Леонід Ілліч|Леонід Брежнєв]], вели переговори щодо поліпшення стосунків, відомих як «розрядка напруженості» у холодній війні. У рамках цього, вони домовилися про випробувальний проєкт «<nowiki/>[[Союз—Аполлон|Аполлон-Союз]]<nowiki/>», у якому, космічний апарат «Аполлон» зі спеціальним модулем стикувального пристосування, зближувався-б і стикувався зі «Союзом-19», 1975 року. Американські і радянські екіпажі, обмінялися рукостисканням у космосі, але мета польоту була чисто [[Дипломатичні відносини|дипломатичною]] та символічною.▼
▲
Space Task Group (Група космічних завдань) США, 1969 року, запропонувала захопливу програму — Систему космічного транспорту, засновану на багаторазовому космічному [[Спейс Шаттл|шаттлі]], який складався-б з крилатого орбітального апарату, що спалював рідкий [[водень]], та потужної ракети-носія з [[Гас|гасом]]. Інші складові системи, містили: постійну модульну космічну станцію, багаторазовий космічний буксир та [[Ядерний реактор|ядерний]] міжпланетний пором, що призвело-б до подорожі людини на [[Марс (планета)|Марс]], вже 1986 або 2000 року, залежно від рівня виділеного [[фінансування]]. Проте, [[Конгрес США]], не підтримав фінансування такого великого проєкту, і виділив кошти лише на «Шаттл». Плани Shuttle було скорочено, щоби зменшити ризик, [[вартість]] і [[час]], пілотований пришвидшувач зі зворотним ходом, замінили двома повторно-застосовуваними, [[Твердопаливний ракетний двигун|твердопаливними]] прискорювачами ракети, а менший орбітальний корабель, мав-би використовувати, видатковий зовнішній паливний бак, для живлення власних основних двигунів, що працюють на водні.▼
=== Висадка на Місяць ===
▲
▲США вдалося розробити ракету «[[Сатурн V|Saturn V]]», здатну доставити космічний корабель [[Аполлон
▲
=== Орбітальні станції ===
З програшем перегонів за [[Місяць (супутник)|Місяць]], радянські фахівці, зосередилися на розвитку космічних станцій, та використали Союз як [[пором]] для доправляння космонавтів на станції та повернення з них. Серія космічних станцій «Салют» запускалася з 1971 по 1986 роки.
▲1973 року, після програми «Аполлон», США запустили космічну станцію «
=== Багаторазові кораблі ===
▲Space Task Group (Група космічних завдань) США
Дві країни (СРСР та США), продовжували змагатися, а не співпрацювати у космосі, отже США, [[Файл:Aldrin_Apollo_11.jpg|міні|Apollo 11, член екіпажу Базз Олдрін на Місяці, 1969 рік]]зосередилися на розробці космічного корабля і проєктуванні космічної станції, що отримала назву «Freedom». З 1973 по 1977 рік, у СРСР було запущено три станції бойових вильотів [[Програма «Алмаз»|«Алмаз»]], замаскованих під «Салют». Вони пішли шляхом «Салюту», з розробкою першої модульної напівпостійної космічної станції «Мир», будівництво якої проходило з 1986 по 1996 рік. «Мир» обертався орбітою на висоті 354 км (191 мор. миля) за нахилу 51,6 °. Його було зайнято протягом 4592 днів, і 2001 року, станція здійснила контрольоване повернення.
| |||