Багдадська залізниця: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta10ehf1)
Tyverets (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 11:
Фінансування і інженерний супровід був німецьких банків і компаній якими в 1890-х була побудована [[Анатолійська залізниця]] (Anatolische Eisenbahn) з'єднавши [[Константинополь]], [[Анкара|Анкару]] і Конья. Після завершення будівництва залізниця мала зв'язати Берлін і Багдад, після цього німці планували побудувати порт у [[Перська затока|Перській затоці]].<ref>McMurray (2001) page 2</ref>. Османська імперія отримала б збільшення впливу в [[Аравійський півострів|Аравії]]. [[Німецька імперія]] отримала б доступ до нафтових родовищ Іраку, і залізницею прямий доступ до [[Басра|Басри]], минаючи [[Суецький канал]], до східної частини [[Німецька колоніальна імперія|Німецької колоніальної імперії]].
 
Залізниця стала джерелом міжнародних суперечок і однією з [[Причини Першої Світової війни|причин початку Першої Світовоїсвітової війни]]<ref>([[Morris Jastrow, Jr.|Jastrow]] 1917)</ref>. Технічна важкість проведення робіт через хребет [[Тавр (хребет)|Тавр]] і дипломатичні ускладнення призвели до того що на 1915 залізниця була ще на 300 миль не добудована. Це ускладнило її використання у військових діях в Іраку і призвело до окупації британцями БагдадуБагдада, а [[Хіджазька залізниця]] хоч вже встала до дії зазнала нападу партизанів під проводом [[Лоуренс Аравійський|Лоуренса]]. Будівництво відновилось в 1930-і роки і було завершено в 1940.
 
== Огляд ==
Рядок 46:
Росія, Франція та Велика Британія були занепокоєні після 1903 коли вочевидь було будівництво залізниці Берлін — Багдад. Залізниця полегшила б зв'язок з німецькими колоніями в Африці, як то: [[Німецька Східна Африка]] та [[Німецька Південно-Західна Африка]] (сьогоденні [[Танзанія]] та [[Намібія]]). Залізниця змогла б зміцнити зв'язки Османської імперії з Німецькою імперією та змінити баланс сил в регіоні.
 
Незважаючи на дипломатичні негаразди будівництво залізниці розпочалось. Але політичні і географічні перешкоди були на заваді запуску залізниці до початку Першої Світовоїсвітової війни у 1914.
 
== Британське бачення залізниці ==
Рядок 74:
{{main|Месопотамська компанія}}
 
В 1915 будівництво залізниці було зупинено в 50 милях на схід від [[Діярбакир]]у. Будівництво іншої гілки залізниці зупинилось на схід від Алеппо, в [[Нусайбин]]і. Третю гілку залізниці було добудовано від БагдадуБагдада і зупинено між [[Тікрит]]ом й [[Ель-Кут]]ом. Розрив склав приблизно 300 миль. Крім того, було розпочато проходження трьох тунелів, але жоден не був закінчено до початку війни. Таким чином залізниця мала чотири відокремлені дільниці на початок війни.Час який був потрібен щоб дістатись з Стамбула до БагдадуБагдада, під час війни становив 22 доби.<ref>Esposito, Vincent (ed.) (1959). The West Point Atlas of American Wars — Vol. 2; map 53. Frederick Praeger Press</ref> Загальна довжина 2019 км. Тим самим Османський уряд мав проблеми з перекидання військ та спорядження на Месопотамський фронт. Військові дії в Месопотамії відбувались ізольовано від решти військових дій. Під час війни османські і німецькі продовжували будівництво залізниці, але через нестачу людей і фінансування будівництво було припинено.
 
== Після Першої Світової війни ==
Рядок 84:
Британська армія бажала добудувати південно-східну ділянку Багдад — Басра. Франція намагалась отримати контроль над центральною частиною залізниці, але переговори затяглися до і після 1923. [[США|Американський]] вплив на [[Близький Схід|Близькому Сході]] розпочався в 1923, коли Туреччина погодилась на [[Честерська концесія|Честерську концесію]], і відхилила пропозиції Франції і Англії.
 
31 березня 1936 Ірак придбав ділянку залізниці на своїй території за £ 494000 UK і розпочав добудовувати залишившуюся ділянку<ref>Bickel: Zeittafel</ref>. 15 липня 1940 будівництво залізниці було завершено. За два дня, Тороський Експрес (''Toros Ekspresi'') попрямував залізницею Стамбул-Багдад без перерви. Раніше бракуюча ланка між Нусайбіном і [[Киркук]] сполучалась автобусами.
 
Пізніше залізниця була продовжена до Басри, таким чином, було з'єднанно Босфор з Перською затокою . Через напружені стосунки між Туреччиною, Сирією й Іраком крізний рух майже відсутній.