Убивство львівських професорів: відмінності між версіями

Через кілька днів після початку [[Німецько-радянська війна|початку німецько-радянської війни]], Львів зайняли війська [[Вермахт]]у. Перед тим як залишити місто, [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС]] знищило кілька тисяч [[Політичний в'язень|політичних в'язнів]], що перебували у львівських [[в'язниця]]х (докладніше див. [[Винищення львівських в'язнів у червні 1941]]).

[[Гестапо]] за списками вирішило заарештувати [[професор]]ів Львівського університету. Що й було зроблено в ніч із [[3 липня|3]] на [[4 липня]] [[1941]] р. року — арештовано декілька десятків професорів із львівських вишів, головно [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Університету Яна Казимира]] (сьогодні Національний університет ім. Івана Франка), а також членів їх родин та осіб, що перебували в їхніх квартирах на момент арешту.

Спершу арештованих тримали в приміщеннях університету, а потім вивезли на [[розстріл]]. Усього, в ніч із 3 на 4 липня було заарештовано 28 науковців. З цієї групи уцілів лише професор Францішек ҐрерҐроєр (пол''.'' ''{{lang-pl|Franciszek Groër''}}).

Російський історик [[Соколов Борис Вадимович|Борис Соколов]], посилаючись на свідчення колишніх вояків легіону [[Нахтігаль (легіон)|«Нахтіґаль»]] у [[Конгрес США|конгресі США]] ву [[1954]] році, стверджував, що «Нахтіґаль» був виведений із Львова до початку акції і, відповідно, легіон не мав стосунку до пізнішого знищення євреїв і польської інтелігенції Львова<ref>{{Cite web|url = http://militera.lib.ru/research/sokolov3/01.html|title = Соколов Б.&nbsp;В. Оккупация. Правда и мифы|last =|first =|date =|website = militera.lib.ru|publisher =|language =|accessdate = 2017-02-02}}</ref>.