Андрей (Шептицький): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Вилучив файл Monument_Andrey_Sheptytsky,_Lviv,_St._George_square.JPG, оскільки він був вилучений з Wikimedia Commons користувачем Well-Informed Optimist. Причина: per [[:c:Commons:Deletion requests/File:Monument And
→‎Єпископ Станіславівський: Багатьом людям не зрозумілк слово "парохія". Вірно говорити «парафія». Я розумію що багато хто вважає що літери "ф" в українській мові немає, але насправді вона є. І поки вона є пропоную писати згідно із правилами СУЧАСНОЇ української мови і так, щоб воно було зрозуміло для всіх.
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 109:
[[2 лютого]] [[1899]] [[імператор]] [[Франц Йосиф I]] номінував Андрея Шептицького на Станіславівського єпископа. [[17 вересня]] [[1899]] відбулась єпископська [[хіротонія]], а [[20 вересня]] [[1899]]&nbsp;— інтронізація на Станіславівську катедру<ref name="korol" />. За час єпископства у Станіславівській єпархії Андрей Шептицький написав до вірних шість послань: ''Перше слово Пастиря (до вірних)''<ref>{{УБ|4|3|18}}</ref>, ''Наша програма (до духовенства)''<ref>{{УБ|4|19|26}}</ref>, ''Правдива віра (до вірних на Буковині)''<ref>{{УБ|4|27|52}}</ref>, ''Християнська родина (до духовенства та вірних)''<ref>{{УБ|4|53|71}}</ref>, ''До моїх любих гуцулів (гуцульським говором)''<ref>{{УБ|4|72|98}}</ref>, ''На грані двох віків (до духовенства та вірних)''<ref>{{УБ|4|99|111}}</ref>.
 
Період єпископства у Станіславові тривав недовго&nbsp;— 14 місяців. За цей короткий інтервал встиг відвідати багато [[Парафія|парохійпарафій]], ознайомитись з їх життям. Митрополит Шептицький першим із вищих ієрархів Греко-католицької церкви почав використовувати народну мову в спілкуванні з вірними. Ніхто з єпископів раніше не писав до гуцулів послання [[Гуцульський говір|їхнім діалектом]] («До моїх любих [[Гуцули|гуцулів]]<nowiki/>»): ''«Періш усего Ви, дєді і нені христєнецкі, сокотіт свої ґіти вид згіршення»''.
 
На запрошення єпископа Шептицького західноукраїнський художник Юліан Маркевич оздобив Станіславівську катедру фресками візантійського стилю. Владика подбав також, щоб австрійський уряд виділив земельну ділянку та 300 тис. корон для побудови [[Станіславська духовна семінарія|єпархіальної семінарії у Станіславові]]<ref name="korol" />.