Алексєєв Віктор Олексійович: відмінності між версіями

У 1908 році Алексєєв закінчив 1-й кадетський корпус, Михайлівське артилерійське училище, 1-й курс Михайлівської артилерійської академії. Служив у 1-й Туркестанській резервній батареї (місто [[Ташкент]]), згодом — в одному з Туркестанських артилерійських дивізіонів. Брав участь у [[Перша світова війна|Першій світовій війні]]. Останнє звання у [[Російська імператорська армія|російській армії]] — підполковник.

 

 

У липні 1921 року полковник закінчив у [[Львів|Львові]] при [[Повстансько-партизанський штаб УНР|Повстансько-партизанському штабі]] курси з розвідроботи. З 1921 року Віктор Алексєєв&nbsp;— агент ППШ, який очолював [[Тютюнник Юрій Йосипович|Юрій Тютюнник]]. У серпні 1921 року ППШ відрядив до Києва для розвідувальної роботи офіцера Миколу Афанасьєва, котрий за допомогою батька [[Афанасьєв Самійло|Самійла]] зміг легалізуватися у місті для подальшої розвідувальної діяльності. Через деякий час незалежно від Афанасьєва до Києва прибув відряджений ППШ Віктор Алексєєв, котрий отримав мандат на організацію підпільної контррозвідки. Під ім'ям Георгія Мосійчука він за допомогою дружини та її знайомих вступив на службу в радянську військову установу, розшукав Миколу Афанасьєва й домовився з ним про спільну роботу. Зібрані через завербованих агентів відомості Алексєєв у шифрованому вигляді регулярно переправляв у Польщу через Едуарда Брейненсена<ref name="Сідак"></ref>. У лютому 1922 року Алексєєв, довідавшись про існування антибільшовицької підпільної організації «[[Козача Рада Правобережної України|Козача Рада]]», увійшов з нею в контакт. Йому запропонували працювати за сумісництвом помічником начальника контррозвідки при штабі Козачої Ради. Алексєєв згодився на пропозицію, допомагав цій організації й переправляв через свою агентурну мережу її донесення в Польщу<ref name="Сідак"></ref>. До роботи в організації він завербував О.&nbsp;Е.&nbsp;Шонтека&nbsp;— полковника царської армії, начальника 4-ї артшколи Києва, який подав Алєксєєву відомості про 4-ту артшколу, 69-ті і 15-ті командні курси та інші військові навчальні заклади, про дислокацію курсантів, їх озброєння, про кінський склад<ref name="Реаб">[http://www.reabit.org.ua/files/store/Kuivsk.kn.3.s.1-797.pdf Реабілітовані історією. Київська область. Книга третя. – К.: Основа, 2011. – с. 27] ISBN 978 966 699 607 0</ref>. Крім іншого розвідникам вдалося роздобути та переправити за кордон мобілізаційний план [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УСРР]]<ref>[http://newzz.in.ua/histori/1148829892-tjutjun-dlja-atamana.html Тютюн для отамана]; ''newzz.in.ua'', 27 травня 2009 {{ref-ru}}</ref>.

 

 

== Примітки ==