Вікіпедія

Садиба Більського: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 8:
| карта = Київ
}}
'''Садиба Більського''' (''дача Хрущова'') — комплекс із двохз [[неоренесансСадиби Києва|особняка]]них, особняків[[Прибуткові будинки Києва|прибуткового будинку]] і парку, розташованих на [[Лук'янівка (Київ)|Лук'янівці]] в [[Київ|Києві]].
 
Наказом Головного управління охорони культурної спадщини № 10/38-11 від 25 червня 2011 року будівлі внесені до обліку [[Пам'ятка архітектури|пам'яток архітектури та містобудування]] місцевого значення.
 
Характерний зразок садиб, кінцязведених наприкінці ХІХ сторіччя в [[неоренесанс]]ному стилі{{sfn|Садиба Більського|2003|с=1085}}.
 
== Історія садиби ==
1889 року ділянку в урочищі [[Кмитів яр]] придбав помічник аптекаря Октавіан Більський, який одразу приступив до спорудження дерев'яного особняка. 1893 року будинок обличкували цеглою. Після того, як [[фармацевт]] став власником аптеки на [[Костянтинівська вулиця (Київ)|Костянтинівській]], 17, що на Подолі, він викупив у чиновника В. Буличенка сусідню ділянку. Більський звів на ній другий[[Прибуткові будинки Києва|прибутковий будинок]] із двома п'ятикімнатними квартираии під оренду{{sfn|Малаков Д. Особняки Києва|2004|с=629-630}}.
 
На території садиби розпланували парк.
 
1922 року садибу [[націоналізація|націоналізували]] [[більшовики]]. Парк на деякий час відкрили для відпочинку громадян, але незабаром перетворили на режимний об'єкт. З 1934 року і до своєї страти в 1937 році в другомуколишньому особнякуприбутковому будинку мешкав глава каральних органів в Україні, один з організаторів [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору]] [[Балицький Всеволод Аполлонович|Всеволод Балицький]]. Він керував [[Перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва|переїздом столиці УСРР із Харкова до Києва]]. [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|Нарком внутрішніх справ]] облаштував у парку ставки, містки, фонтан, альтанки, паркові скульптури, реконструював будинок, замовив меблі із червоного дерева. Кошти брав за фіктивними рапортами з «особливого фонду». Усього ним було витрачено близько мільйона карбованців{{sfn|Малаков Д. Особняки Києва|2004|с=632}}.
 
Після розстрілу Балицького, напередодні [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] садибу віддали табору для дітей співробітників [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС]].
 
Після звільнення Києва від нацистів садибу перетворили на резиденцію партійних керівників республіки. У 1943—1949 роках у другому особнякубудинку мешкав голова [[Рада народних комісарів Української РСР|Ради народних комісарів УРСР]] і перший секретар [[Центральний комітет Комуністичної партії України|ЦК КП(б)У]] [[Хрущов Микита Сергійович|Микита Хрущов]]. Він перебрався сюди після обстрілу його помешкання на [[Павлівська вулиця (Київ)|Павлівській вулиці]], 9. В колишньому особняку, меншому за розміром, розміщувались обслуга й охорона{{sfn|Малаков Д. Особняки Києва|2004|с=633-634}}.
 
За спогадами доньки Хрущова [[Аджубей Рада Микитівна|Ради]], її батько дуже любив затишну спецдачу. Щоранку і щовечора він прогулювався парком. А коли йому подарували [[магнітофон]], то записував у садибі солов'їні співи<ref>[https://dt.ua/SOCIETY/zgaduyuchi_mikitu_hruschova_do_110-richchya_vid_dnya_narodzhennya.html Згадуючи Микиту Хрущова до 110-річчя від дня народження]</ref>.
Рядок 29:
Київські екскурсоводи стверджують, що для Хрущова в парку організували зоокуток із павичами і ведмедем. Також переповідають байку про підземний бункер для проведення таємних нарад, від якого йшли ходи у бік колишньої [[Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка|партійної школи]]<ref>[https://styler.rbc.ua/ukr/puteshestviya/sam-sebe-ekskursovod-park-dacha-hrushcheva-1500641592.html Парк і дача Хрущова в Києві]</ref>.
 
Згодом1963 року в садибі оселився [[Шелест Петро Юхимович|Петро Шелест]]. Він виступав за паритет в економічних стосунках між союзним центром і республікою. Така позиція здалась радянському керівництву занадто «націоналістичною». 1972 року напередодні візиту до Києва президента США [[Річард Ніксон|Річарда Ніксона]], його усунули з посади{{sfn|Малаков Д. Особняки Києва|2004|с=635}}.
 
За часів [[Щербицький Володимир Васильович|Володимира Щербицького]], який переїхав у нову резиденцію в [[Межигір'я (резиденція)|Межігір'ї]], садибу передали [[Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України|інституту педіатрії, акушерства і гінекології]]. Відтоді особняки займають адміністрація інституту, Український центр планування сім'ї, відділення психологічної підготовки до пологів.
Рядок 39:
Обидві будівлі зведені у стилі [[неоренесанс]]у за проєктом архітектора [[Казанський Микола Миколайович|Миколи Казанського]].
 
=== Перший особнякОсобняк (корпус №&nbsp;5) ===
Одноповерховий, дерев'яний й обкладений цеглою особняк, який розташований ліворуч на лінії забудови, звели першим.
У будинку пласкі перекриття, [[вальмовий дах]] і бляшане покриття. Входи з високими ґанками розташовані з торців будинку.
Рядок 51:
 
=== «Дача Хрущова» (корпус №&nbsp;6) ===
ДругийКолишній особнякприбутковий будинок розташований праворуч на лінії забудови. Це&nbsp;— дерев'яна й обкладена цеглою будівля. Так само має пласкі перекриття і [[вальмовий дах]].
 
Центральна вісь&nbsp;— двовіконний [[портик]] з подвійними [[пілястра]]ми [[коринфський ордер|коринфського ордера]] і трикутним фронтоном. Вхід із невеликим ґанком влаштований в кутку.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Садиба_Більського