Пульсар: відмінності між версіями

Більшість пульсарів спостерігаються в радіодіапазоні. В наш час{{коли?}} відомо понад 1000 пульсарів (зокрема в Паркському огляді було зареєстровано 1031 пульсар{{Джерело?}}). Радіопульсар є кінцевою стадією еволюції {{Джерело?|одиночної}} масивної зорі. Нейтронна зоря утворюється в результаті вибуху [[Наднова|наднової]]. Вибух є асиметричним{{Джерело?}}, тому швидкості радіопульсарів часто перевищують 300 км/с. З часом період радіопульсара збільшується, а потужність випромінювання спадає. Навколо багатьох радіопульсарів спостерігаються газові оболонки, {{Джерело?|сформовані пульсарним вітром}}  — [[плеріон]]и.

У радіопульсарів спостерігаються стрибкоподібні зменшення періодів  — [[глітч (астрономія)|глітчі]]{{Джерело?}}. Їх намагаються пояснювати перебудовою внутрішньої структури нейтронної зорі, наприклад зсувами кори (зоретрусами) або фазовими переходами ядерної речовини.

У 1991-19941991—1994 роках поблизу пульсарів PSR B1257+12 у [[Діва (сузір'я)|Діві]] і PSR B1620-26 у [[Скорпіон (сузір'я)|Скорпіоні]] відкрито 4 [[Пульсарні планети|планети]] за доплерівським зсувом радіовипромінювання.

1967 відкрито перший рентгенівський пульсар  — [[Центавр ХX-3]]. Більшість відомих рентгенівських пульсарів (близько 40) входять до складу тісних подвійних систем і мають акреційні диски. Відомі також одиночні рентгенівські пульсари  — магнетари. Вони мають магнітне поле в 1000 разів більше, ніж у звичайних нейтронних зір і проявляються у вигляді аномальних рентгенівських пульсарів і джерел повторювальних гамма-спалахів.