Електронно-променева трубка: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 5:
== Історія ==
Виникненню ЕПТ поклали початок дослідження електронних [[Катодні промені|(катодних) променів]], які проводили переважно європейські фізики. В 1869 році [[Юліус Плюккер]] відкрив катодні промені, а в 1879 році його учень Йоган Гіторф провів дослідження їх властивостей.
=== Історія виникнення телевізійних ЕПТ ===
Рядок 43:
=== Електронно-графічні ЕПТ ===
Електронно-графічні ЕПТ — група електронно-променевих трубок, які застосовуються в різноманітних галузях техніки, для перетворення електричних сигналів
Електронно-графічні ЕПТ поділяються:
Рядок 64:
[[Файл:Elektronno-promeneva_trubka.PNG|right|Основні вузли ЕПТ|326x326px]]
Електронно-променева трубка складається з [[катод]]а (1), системи
Під дією [[термоелектронна емісія|термоелектронної емісії]] з металу [[катод]]а вилітають [[електрон]]и. Оскільки між [[анод]]ом та [[катод]]ом підтримується [[напруга]] ([[різниця потенціалів]]) у декілька кіло[[вольт]], то ці [[електрон]]и, вирівнюючись циліндром, рухаються у напрямку [[анод]]у (пустотілий [[циліндр]]). Пролітаючи крізь [[анод]] [[електрони]] потрапляють до регуляторів площини. Кожен регулятор — це дві металеві пластини, різнойменно заряджені. Якщо ліву пластину зарядити негативно, а праву позитивно, то [[електрон]]и проходячи крізь них будуть відхилятися праворуч, і навпаки. Аналогічно діють і регулятори висоти. Якщо ж на ці пластини подати змінний [[струм]], то можна буде контролювати потік [[електрон]]ів як у горизонтальній, так і вертикальній площинах. У кінці свого шляху потік [[електрон]]ів потрапляє на екран, де може викликати зображення.
Рядок 71:
===Приклади застосування===
*Якщо одночасно на пластини Х (на малюнку поз.5) подати
*Якщо ж на пластини Х та У подати сигнали, отримані від направлених (рамкових) антен з однаковою фазою (без зміщення фази), на ЕПТ буде лінія '''[[пеленг]]а''' на джерело сигналу.
| |||