Житловий комплекс «Фреско Софія»: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Artemco (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 10:
|вартість =
|площа_ділянки =
|висота = 36,5<ref>[http://forum.domik.ua/resources/image/231912.jpg КкартаКарта для ЮНЕСКО]</ref>
|число_поверхів = 9
|площа =
Рядок 24:
|image1=[https://pastvu.com/_p/a/4/8/9/489srzwqul95pqwrya.jpg Вулиця Олеся Гончара (Чкалова), 23 і 25 на фото 1979 року]
}}
2005 року [[ЮНЕСКО]] змінила межі буферної зони об'єкту «[[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні |Київ: собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра]]».<ref>{{cite web|title=29COM 8B.56 Minor Modifications to the boundaries (Saint-Sophia Cathedral and Related Monastery Buildings, Kiev-Pechersk)|publisher=UNESCO|url=http://whc.unesco.org/en/decisions/521|accessdate=2013-06-29|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Hozx7KME?url=http://whc.unesco.org/en/decisions/521|archivedate=2013-07-02|deadurl=}}{{ref-en}}</ref>. Зокрема буферна зона навколо [[Софійський собор (Київ)|Софійського собору]] збільшилась до понад 111 гектарів. До неї віднесли і частину вулиці Олеся Гончара.<ref>{{Cite web |url= http://whc.unesco.org/en/list/527/multiple=1&unique_number=617|title= Kyiv: Saint-Sophia Cathedral and Related Monastic Buildings, Kyiv-Pechersk Lavra (maps)|accessdate=|archiveurl= https://web.archive.org/web/20190902071019/http://whc.unesco.org/en/list/527/multiple=1&unique_number=617|archivedate=2 вересня 2019|deadurl=}}{{ref-en}}</ref>.
 
Попри це 6 червня 2008 року міська влада надала товариству з обмеженою відповідальністю «[[Інвестиційно-будівельна група]]» дозвіл на будівництво житлового комплексу з приміщеннями громадського призначення та вбудованим паркінгом.<ref name="Постанова">[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81431635 Постанова Верховного Суду України від 24 квітня 2019 року у справі №&nbsp;826/20177/16]</ref>. Забудовник обгородив парканом сквер, дитячий майданчик і прибудинкову територію будинку XIX століття, який згодом знесли.
Спочатку викопали котлован під виглядом археологічних робіт, а згодом розпочали зведення споруди за проектом архітектора [[Віг Янош Яношевич|Яноша Віга]]. Громадськість одразу виступила проти будівництва в охоронній зоні. Активістам навіть удалося потрапити на {{iw2|40-а сесія Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО|сесію|ru|40-я сессия Комитета всемирного наследия ЮНЕСКО}} [[Комітет Світової спадщини ЮНЕСКО|Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО]], що проходила у [[Стамбул]]і.<ref name="Коли демонтують">{{Cite web |url= https://www.chesno.org/post/3710/?fbclid=IwAR3kWLc8aS653FmS57XxdaGy6J2_QygFzQEIlwaSuOGThyjh5T28_aiQ4XY |title=Коли демонтують незаконну будівлю поблизу Софії?|accessdate=|archiveurl= https://web.archive.org/web/20191206184117/https://www.chesno.org/post/3710/?fbclid=IwAR3kWLc8aS653FmS57XxdaGy6J2_QygFzQEIlwaSuOGThyjh5T28_aiQ4XY|archivedate=6 грудня 2019|deadurl=}}</ref>.
 
У вересні 2009 року [[Київська міська державна адміністрація]] запропонувала Київраді погоджувати проекти будівництва в охоронних зонах з ЮНЕСКО.
Рядок 33:
У травні 2010 року представники ЮНЕСКО попередили київську владу про імовірне вилучення Софійського собору зі списку Всесвітньої спадщини на своїй наступній сесії через хаотичну забудову навколо пам'ятки.
 
27 травня 2010 року Київрада зобов'язала «Інвестиційно-будівельну групу» зупинити всі будівельні роботи і зробити свою будівельну документацію відповідною до містобудівних обмежень, що діють в охоронній зоні. Зокрема, у буферній зоні споруди мають бути не вищими за 25&nbsp;м. Натомість будівля становить майже 40&nbsp;м заввишки. Забудовник замість чотирьох поверхів звів дев'ять, тому він мав знести зайві п'ять поверхів.
 
19 серпня 2010 року рішення про припинення будівництва підписав мер Києва.<ref>{{Cite web |url= http://www.likos.com.ua/kiev-gonchara-street-dwelling-complex-fresco-sofia-building-stopped/|title=Строительство жилого комплекса Fresco Sofia на Гончара в очередной раз запрещено|accessdate=|archiveurl= https://web.archive.org/web/20131016131356/http://www.likos.com.ua/kiev-gonchara-street-dwelling-complex-fresco-sofia-building-stopped/|archivedate=16 жовтня 2013|deadurl=yes}}</ref>.
 
Водночас [[Державна архітектурно-будівельна інспекція України]] звернулась до суду. Представники забудовника подали зустрічний позов на активістів із вимогою стягнути з них 560 тисяч гривень компенсації за перешкоджання будівельним роботам. Справу розглядав суддя [[Шевченківський районний суд міста Києва|Шевченківського районного суду міста Києва]] [[Зубков Сергій Олександрович (суддя)|Сергій Зубков]]. 22 листопада 2010 року він своїм рішенням заборонив «Інвестиційно-будівельній групі» будувати на охоронній ділянці і не задовольнив позов про відшкодування збитків, які нанесли активісти.<ref>{{Cite web |url= https://www.segodnya.ua/kiev/kpower/ubityj-ctolichnyj-cudja-vynocil-reshenie-po-camoj-ckandalnoj-ctrojke-kieva-241839.html|title= Убитый столичный судья выносил решение по самой скандальной стройке Киева|accessdate=|archiveurl= https://web.archive.org/web/20191207105648/http://www.segodnya.ua/kiev/kpower/ubityj-ctolichnyj-cudja-vynocil-reshenie-po-camoj-ckandalnoj-ctrojke-kieva-241839.html|archivedate=7 грудня 2019|deadurl=}}</ref>.
 
21 березня 2011 року суддю Зубкова застрелили.<ref>[http://www.svidomo.org/defend_article/525 Суд визнав захисників Гончара не винуватими]. Наталія Курило, 23 листопада 2010 // Київ, Свідомо. ГО «За професійну журналістику»</ref><ref>[http://mignews.com.ua/ru/articles/66704.html Убитый судья пытался остановить самую скандальную стройку Киева] // MIGnews.com.ua, 22.03.2011 11:39</ref>.
[[Слідство]] відкинуло версію про замовне вбивство, пов'язане з винесенням суддею рішення не на користь забудовника. Згодом [[Справа Павліченків|справа про це вбивство]] викликала значний громадський резонанс.
 
Рядок 46:
22 березня 2017 року [[Окружний адміністративний суд міста Києва|Окружний адміністративний суд Києва]] задовольнив скарги ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» й Публічного акціонерного товариства «[[ВТБ|ВТБ Банк]]» і зобов'язав Державну архітектурно-будівельну інспекцію України поновити в єдиному реєстрі запис про реєстрацію дозволу на початок виконання будівельних робіт. 19 червня 2017 року [[Київський апеляційний адміністративний суд]] скасував постанову Окружного адміністративного суду.
 
24 квітня 2019 року [[Верховний Суд (Україна)|Верховний Суд України]] остаточно визнав будівництво незаконним.<ref name="Постанова"></ref>.
 
Міська влада так і не розірвала остаточно договір із забудовником, термін якого закінчивсясплив у жовтні 2019 року, а просто не пролонгувала його. Станом на 20192020 рік будівлю не демонтували, оскільки для цього також потрібно мати судову ухвалу.<ref name="Коли демонтують"></ref>.
 
== Примітки ==