Вікіпедія

Галамай Степан Петрович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 46:
| підпис_герба =
}}
'''Степан Петрович Галамай''' ([[13 листопада]] [[1913]], [[Івачів|с Івачів]] [[Зборівський повіт|Зборівського повіту]] [[Галичина|Галичини]] (нині [[Зборівський район|Зборівського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]) — [[7 квітня]] [[2004]], [[Львів]]) — [[українці|український]] [[юрист]], [[громадський діяч]], [[журналіст]], [[мемуарист]].
 
== Життєпис ==
Навчався в гімназіях [[Золочівська гімназія|Золочева]] й [[Тернопільська гімназія|Тернополя]], закінчив польську гімназію (1931). Закінчив правничий факультет [[Львівський університет|Львівського університету]] (1934). Здобув докторат в [[Український вільний університет|Українському вільному університеті]] (1941).
 
Член «Пласту» у Золочеві. Освіта вища, доктор права. Член ОУН із 1930 року, районний провідник у с. [[Плугів]] на [[Золочівський район (Львівська область)|Золочівщині]] (до 1934), керівник Львівської окружної екзекутиви ОУН (1934—11.1934—листопад 1937), працівник редакції газети «Нове село» (до 1936). 24 листопада 1937 року заарештований польською поліцією, засуджений до 3 років ув’язнення, вийшов на волю 15 вересня 1939 року. Комендант табору колишніх політв’язнів у Кракові ‎(1939-1940). Учасник IІ ВЗ ОУН в Кракові (31.03.—3.04.1941). Секретар Проводу ОУН (07.—09.липень—вересень 1941), член Політичної комісії при проводі ОУН (09.вересень ‎1941—1942) — вишкільний
референт. Керівник філії Українбанку в Ярославі ‎(1942-19441942—1944). Після війни проживав на еміграції в Західній Німеччині, США та Канаді, магістр економіки і професор економіки в університеті Сетон Гол, директор університетської бібліотеки. Редактор журналу «Вісник», газети «Шлях перемоги» ‎(1970-19751970—1975), журналу «Визвольний шлях» ‎(1976—1978). Референт суспільно-політичної діяльності теренового проводу ЗЧ ОУН Німеччини ‎(1945-19481945—1948), тереновий провідник Німеччини ‎(1948—1950). Член Проводу ЗЧ ОУН і Проводу ОУН. Керівник суспільно-політичної референтури Проводу ОУН, голова Головної Ради ОУН. Автор спогадів.
 
Став членом Юнацтва [[ОУН]] (1930). Був заарештований поляками. Після війни — у Центральному представництві української еміграції в Німеччині, де належав до Головної управи, був керівником організаційного відділу. Учасник II ВЗ ОУН у Кракові (31.03.-3—3.04.1941). Секретар Проводу ОУН (липен—вересеньлипень—вересень 1941), член Політичної комісії при проводі ОУН (09.1941—1942) — вишкільний референт. Керівник філії Українбанку в Ярославі (1942—1944). Референт суспільно-політичної діяльності теренового проводу ОУН Німеччини (1945-19481945—1948), тереновий провідник Німеччини (1948—1950). Член Проводу ЗЧ ОУН і Проводу ОУН, керівник суспільно-політичної референтури Проводу ОУН, голова Головної Ради ОУН.
 
Один із представників Проводу Закордонної частини ОУН у переговорах щодо створення Української Народної Ради (1948).
Рядок 60:
З 1950 року мешкав у [[США]], здобув ступінь магістра з бібліотекарства, магістр економіки і професор економіки в університеті Сетон Гол, директор університетської бібліотеки в Оранж. Очолював Головну управу Організації оборони чотирьох свобід України (США). Редактор журналу «Вісник», газети «Шлях перемоги» (1970-1975), журналу «Визвольний шлях» (1976-1978). Автор спогадів.
 
Від 1983 року — мешкав в Канаді.
 
2000 року повернувся в Україну, мешкав у Львові., Померде уй Львовіпомер 7 квітня 2004 року.
 
== Творчість ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Галамай_Степан_Петрович