Лінда Штайнер: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Rausch (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
м відноситися → належати
Рядок 50:
Дослідники в Англії, особливо Група дослідження жінок (Women’s Studies Group, 1978) при [[Бірмінгемський університет|Бірмінгемському унівеситеті]], вивчали культурний досвід жінок; їх увага до того, як культурні сфери стають гендерованими, стала причиною продовження проведення досліджень «жіночих» жанрів. Теоретики феміністичних фільмів сфокусовані на тому, як структурні і наративні стратегії керують глядачами залежно від їх гендеру, конструюють образ жінки як Іншої. {{не перекладено|Лаура Мовві|Лаура Мовві|en|Laura Mulvey}} використала психоаналітичну теорію для того, щоб описати, як голівудські фільми знято і структуровано з перспективи чоловіків.
 
Багато з ранніх (а також пізніх) робіт щодо репрезентації жінок у новинах та розважальних медіа, були кількісними. Дослідники рахували, скільки адвокатів, лікарів чи поліцейських на телебаченні були жінками; скільки є героїнь у дитячих шоу; як багато із людей на обкладинках є жінками. Проте такий підхід був широко розкритикований феміністками, адже числа не відображають спосіб висвітлення цих жінок. У 2002 році {{не перекладено|Національна Організація жінок|Національна Організація жінок|en|National Organization for Women}}, заснована {{не перекладено|Бетті Фрідан|Бетті Фрідан|en|Betty Friedan}}, запустила підрахунок кількості контенту, в якому транслюються сексистські, гетеронормативні та расистські міфи. До них відносятьсяналежать міфи про те, що чоловіки керують світом, а також про те, що молоді, стрункі, сильні та сміливі жінки експлуатують свою сексуальність.
 
Л.Штайнер робить висновок, що для практичного застовування феміністичної теорії медіа було зроблено набагато менше зусиль, аніж для її академічного розвитку.