Лінда Штайнер: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Rausch (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
м відноситися → належати |
||
Рядок 50:
Дослідники в Англії, особливо Група дослідження жінок (Women’s Studies Group, 1978) при [[Бірмінгемський університет|Бірмінгемському унівеситеті]], вивчали культурний досвід жінок; їх увага до того, як культурні сфери стають гендерованими, стала причиною продовження проведення досліджень «жіночих» жанрів. Теоретики феміністичних фільмів сфокусовані на тому, як структурні і наративні стратегії керують глядачами залежно від їх гендеру, конструюють образ жінки як Іншої. {{не перекладено|Лаура Мовві|Лаура Мовві|en|Laura Mulvey}} використала психоаналітичну теорію для того, щоб описати, як голівудські фільми знято і структуровано з перспективи чоловіків.
Багато з ранніх (а також пізніх) робіт щодо репрезентації жінок у новинах та розважальних медіа, були кількісними. Дослідники рахували, скільки адвокатів, лікарів чи поліцейських на телебаченні були жінками; скільки є героїнь у дитячих шоу; як багато із людей на обкладинках є жінками. Проте такий підхід був широко розкритикований феміністками, адже числа не відображають спосіб висвітлення цих жінок. У 2002 році {{не перекладено|Національна Організація жінок|Національна Організація жінок|en|National Organization for Women}}, заснована {{не перекладено|Бетті Фрідан|Бетті Фрідан|en|Betty Friedan}}, запустила підрахунок кількості контенту, в якому транслюються сексистські, гетеронормативні та расистські міфи. До них
Л.Штайнер робить висновок, що для практичного застовування феміністичної теорії медіа було зроблено набагато менше зусиль, аніж для її академічного розвитку.
|