Колесо: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення, оформлення, джерело |
→Колесо в культурі: доповнення, уточнення |
||
Рядок 203:
== Колесо в культурі ==
* Існувала старовинна українська дитяча гра «дурне колесо»: діти, взявшись за руки, утворюють обертове коло, що постійно вивертається то всередину, то назовні<ref name="Жайворонок">{{книга|автор=[[Жайворонок Віталій Вікторович|Жайворонок В. В.]] |частина=
* Рух колеса асоціювався з рухом Сонця: звідси вислів «Колесом сонечко вгору йде»; така само символіка відбита в пісні ''«Крокове колесо вище тину стояло, Много дива видало. — Чи бачило, колесо, куди милий поїхав?»''; відомий обряд пускання з гори колеса, обмотаного запаленою соломою, — «щоб завжди сонце світило».
* У Галичині відоме «вербове колесо» — коло дівчат у веснянкових та літніх обрядодіях.
* Колесо було також і оберегом, уподібнюючись чарівному колу: так званим «борозенним колесом» обводили навколо засіяної ниви (аналогічно оборюванню), надівали на кілок біля худоби.
* Колесо було й символом обережності («Оглядайся на задні колеса»), житейської мудрості («Задні колеса йдуть за передніми»), простоти й зручності («Чудеса — не колеса: самі котяться»).
* Не зовсім ясним фольклорним символом є «криве колесо». Відома приказка «Мартин — криве колесо»: можливо це пов'язане з днем Мартина (9/22 листопада), коли випадає сніг і встановлюється санний шлях.
* Слово «колесо» могло вживатися в тому ж значенні, що й «коло, круг»: віщове́ (су́дне) ко́лесо — збори запорозьких козаків для суду над товаришами; ра́дне ко́лесо — козацькі збори для розв'язання ділових питань.
=== Колесо у фразеологізмах<ref name=SUM /> ===
| |||