Ле Лонг Дінь: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис
Немає опису редагування
 
Рядок 5:
Був п'ятим сином імператора [[Ле Хоан]]а. Його матір'ю була наложниця Д'єу Ну. Народився 986 року в Хоали. 992 року отримав титул Кхаймінь-вионг та в управління провінцію Данг.
 
1005 роціроку після смерті батька вступив у боротьбу за владу з братами Ле Нган Тіхом, Ле Лонг Кінєм при номінальному імператорові [[Ле Чунг Тонг|Ле Чунг Тонзі]]. Втім останній до жовтня 1005 року переміг більшість суперників. Але через 3 дні після перемоги Ле Лонг Дінь відправив найманця, який вбив Ле Чунг Тонга. До грудня 1005 року Ле Лонг Дінь здолав інших братів й став імператором під ім'ям ''Кхай Тхієн Унг Тхань Ван Тха Ву Так Тхіен Сен Дао Дай Тханг Мінь Куанг Х'єу''.
 
Дотримувався мирних відносин з імперією Сун, куди негайно, відповідно до традиції, відправив посольство на чолі з братом Ле Мінь Шионгом, якого оголосив спадкоємцем трону. Натомість від китайського уряду Ле Лонг Дінь отримав нове власне ім'я Т'ї Чунг, що було високою честю, а також видали спеціально виготовлену печатку та бірку. Ле Лонг Дінь погодився оженитися з китайською аристократкою, що зміцнило його стосунки з Сун.
 
У внутрішній політиці проводив послідовну політику централізації влади монарха, зміцненнюзміцнення впливу свого уряду та приборкання сепаратистів-князів. Це викликало невдоволення знаті.
 
У 1007 і 1008 роках відправляв посольства до Китаю. Отримував від китайського двору вчених-буддистів та 9 класичних китайських текстів з літератури, філософії, обрядів й церемоній, історії, канонів конфуціанства. Загалом Ле Лонг Дінь підтримував поширення буддизму, що також збільшило кількість його ворогів.