Шато: відмінності між версіями

'''Шатó''' ({{lang-fr|château}} [ʃɑ.to]&nbsp;— зáмок)&nbsp;— замок, палац або маєток чи помешкання французького феодала-землевласника, або дача знаменитості чи аристократа, без оборонних укріплень, що здавна, і ще досі, вживається у місцях переважного використання французької мови. Там, де шато має фортифіковані укріплення, тобто класичний замок&nbsp;— він називається ''шато-форт'', як, наприклад, {{нп|ChâteauШато deде RoquetailladeРоктайад|шато-форт д'Роктажадде Роктайад|en|Château de Roquetaillade}}. Необхідно уважно ставитися до перекладу слова «''шато''» українською, оскільки це не те ж саме, що замок, а також більшість шато за звичаєм описується як палац чи маєток. Наприклад, [[Château de Versailles|шато де Версаль]] називається так, тому що було збудоване за містом, але не схоже на замок, тому відомий як [[Версальський палац]]<ref>Тлумачний словник української мови {{ref-uk}} http://www.slovnyk.net/</ref><ref>Open directory project {{ref-fr}} http://www.dmoz.org/World/Fran%C3%A7ais/Arts/Architecture/Histoire/Types_de_constructions/Edifices_civils/Palais_et_ch%C3%A2teaux/ </ref>.

Міський двійник шато&nbsp;— «''палас''», який у французькій мові вживається тільки для позначення величних будівель у метрополії. Таке використання відповідне українському слову [[палац]], яке можна почути нечасто, окрім випадків посилання на помешкання найвеличнішої королівської знаті і дворянства. Вираз «''отель партикульєрпартикульє́''» відповідає значенню розкішного особняка. Деякі замки зараз використовуються як готелі.

Шато [[Во-Ле-Віконт]] є прикладом шато французького бароко, розміщеного у Менсі, що біля Мелен, за 55 кілометрів на південний схід від Парижа, департаменту Сена-і-Марна. Воно було збудоване у період 1658-16611658—1661 для [[Ніколя Фуке]], як маркіза д'Бель-Айл, віконта Мелен і Во, управителя фінансів Людовика XIV.

Жуль Ардуен-Мансар збудував це шато у 1675–16831675—1683 для дюка д'Шеврез, зятя Кольбера, та є екземпляром шато французького бароко «зважених розмірів». Захищений подвійними воротами із заліза художньої ковки, основний блок і його зовнішні споруди, сполучені балюстрадами, розміщені симетрично навколо бруківки і насипу двору пошани. Позаду, де головний прохід був протягнутий між колишніми партерами, зараз&nbsp;— сінокіс. Парк із формальним вододілом був укладений Андре Ленотр. Інтер'єр&nbsp;— розкішний. Порівняно невеликий розмір шато дає можливість порівняння із його сучасником Хет Лоо, збудований для Вільгельма Оранського III. Дах&nbsp;— у вигляді автентичних мансард.