Микитівка (станція): відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
м оформлення
Рядок 9:
|Department = [[Краснолиманська дирекція залізничних перевезень|Краснолиманська дирекція]]
| населений_пункт = м. [[Горлівка]]
|Image = [[File:Mykytivka Don 1.jpg|thumb|center|250px|270px]]<centerbr/>СтанціяВокзал станції Микитівка, центральна частина]]
|lat_dir = |lat_deg = |lat_min = |lat_sec =
|lon_dir = |lon_deg = |lon_min = |lon_sec =
Рядок 64:
 
== Історія ==
Зимівники та хутори, розташовані на річці [[Бахмутка (притока Кальміуса)|Бахмутка]], в урочищі Жований ліс та в балках Сухий і Житній Яри, стали основою села Зайцеве. У [[1778]] році за розпорядженням уряду сюди прибули переселені сім'ї з [[Чернігівська губернія|Чернігівської]] та [[Полтавська губернія|Полтавської]] губерній, а також групи молдаван та валахів, що раніш мешкали на річці Соленій. Серед переселенців виявився діяльний селянин [[Дев'ятилов Микита Якович]], який багато зробив для розвитку села. Було сплановано декілька вулиць, збудовано парафіяльну школу, хату для сходин, будинок для літніх людей. На честь [[Дев'ятилов Микита Якович|Микити Дев'ятилова]] південній частині села Зайцеве надали ім'я ''Микитівка''.
 
З розвитком вугільної промисловості у Донбасі виникла [[Курсько-Харківсько-Севастопольська залізниця|Курсько-Харково-Азовська]] залізниця і населений пункт [[Горлівка]]. Ще весноюВесною [[1867]] року на землях села Залізне почалися дослідницькі роботи, а в [[1868]] роціроку купець С.&nbsp;С.&nbsp;[[Поляков Самуїл Соломонович|Поляков]] отримав від уряду підряд на будівництво цієї дороги.
 
У грудні [[1868]] року почалося укладання рейок, а вже в липні [[1869 у залізничному транспорті|1869]] року пішли потяги від [[Курськ]]а до [[Харків|Харкова]]. [[{{СС|5 |січня|5&nbsp;січня]]&nbsp;[[1870]]&nbsp;року (|23 |грудня |1869 року за ст.ст.)}} в урочистій обстановці з молебнями і оркестрами відбулося відкриття руху на ділянці [[Харків]]&nbsp;— [[Слов'янськ (станція)|Слов'янськ]]&nbsp;— [[Таганрог]]. Побудована за 20 місяців [[Курсько-Харківсько-Севастопольська залізниця|Курсько-Харково-Азовська]] лінія була досить великою за масштабами того часу.
 
Уздовж усієї лінії будівельники звели десятки мостів через ріки, уклали багато залізних і кам'яних труб для відводу стічних вод, побудували 37 роздільних пунктів, 16 паровозних депо (у межах нинішньої [[Донецька залізниця|Донецької залізниці]] знаходилося 5). Крім того, було побудовано багато сторожових будинків і казарм для робітників, а також залізничних переїздів, гідротехнічних споруд, пакгаузів та іншого. У ''Микитівці'' депо було розраховане на 2 паровози.
 
Донецький вугільний басейн вимагав подальшого розвитку транспортної мережі. У травні [[1873]] року, уже через рік після пуску другої&nbsp;— [[Костянтинівська залізниця|Костянтинівської залізниці]] Міністерство шляхів сполучення Російської імперії розробило великий план будівництва нових залізниць у цьому регіоні. План був у цілому схвалений на урядовому рівні, і після довгих сперечань [[22 квітня]] [[1875]] року було прийнято рішення про будівництво [[Донецька кам'яновугільна залізниця|Донецької кам'яновугільної залізниці]].
 
У першу чергу планувалося побудувати лінію [[Звєрево|Звєрєво]]&nbsp;— [[Кринична (станція)|Кринична]] і з'єднати її з [[Курсько-Харківсько-Севастопольська залізниця|Курсько-Харково-Азовською магістраллю]] на станції ''Микитівка''.
 
[[1 грудня]] [[1878 у залізничному транспорті|1878]] року було відкрито рух на лініях загальною довжиною 389 [[верста|верст]], які віялом розходилися від станції [[Дебальцеве (станція)|Дебальцеве]] до ''Микитівки'' та ін.інших станцій.
| title <gallery mode="packed" caption="Станція Микитівка" heights=130px>
 
|Файл:Дореволюционная Никитовка.jpg|<center><small>Микитівка дореволюційна. Станція [[Курсько-Харківсько-Севастопольська залізниця|Курсько-Харково-Азовської магістралі]]</small>
{{Gallery
|Файл:Mykytivka_Don_2.jpg|<center><small>Загальний вигляд станції Микитівка</small>
| title = Станція Микитівка
|Файл:Mykytivka Don 3.jpg|<center><small>Платформа станції</small>
| width = 300
|Файл:Микитівка.JPG|<center><small>Вокзал станції Микитівка</small>
| height = 180
</gallery>
| lines = 2
| align = center
|Файл:Дореволюционная Никитовка.jpg|<center><small>Микитівка дореволюційна. Станція [[Курсько-Харківсько-Севастопольська залізниця|Курсько-Харково-Азовської магістралі]]</small>
|Файл:Mykytivka_Don_2.jpg|<center><small>Загальний вигляд станції Микитівка</small>
|Файл:Mykytivka Don 3.jpg|<center><small>Платформа станції</small>
|Файл:Микитівка.JPG|<center><small>Вокзал станції Микитівка</small>
}}
 
== Захисні смуги ==
Залізниця пролягла в південних степових районах із примхливою і мінливою зимою. Невеликі морози найчастіше супроводжуються рясними снігопадами. Така погода могла повністю заблокувати рух на кілька днів, що в свою чергу затримувало відправку вугілля і спричиняло великі збитки для залізниці.
Рядок 100 ⟶ 93:
 
== Освіта ==
При станції Микитівка у [[1895]] році було відкрито школу грамотності, яку в [[1896]] роціроку переобладнано в початкове народне училище, а з 1898 року воно стало Микитівським однокласним міністерським залізничним училищем із трирічним терміном навчання.
В ньому викладали 2 вчителі, які навчали 29 хлопчиків та 28 дівчаток. Вибулих учнів&nbsp;— троє.
 
На початку [[]]1905 року Микитівське училище стає двокласним. У початкових народних і однокласному, так званому міністерському училищах навчання тривало три роки. Учні вивчали російську мову, закон Божий, арифметику, чистописання і церковний спів. Мета двокласного училища&nbsp;— дати учням ґрунтовнішу, наближену до нашого розуміння, неповну середню освіту. Термін навчання&nbsp;— 5-6 років, залежно від профілю. Крім основних предметів, у початкових народних і однокласних училищах вивчали історію, географію, гімнастику, була ручна праця (для хлопчиків) і рукоділля для дівчаток. Училища були чоловічі, жіночі або змішані, де навчалися разом хлопчики віком до 14 і дівчатка до 12 років, які під час уроків сиділи на різних лавах.
 
Офіційно початком навчального року було встановлено [[1 вересня]], а закінчення&nbsp;— [[1 травня]], але фактично він починався наприкінці жовтня, коли до кінця підходили осінні польові роботи, а закінчувався в квітні, коли знову починалися весняні польові роботи. Зубожіння батьків іноді не давало багатьом дітям можливості закінчити повний курс початкової школи.[3]
 
== Меморіальні дошки та пам'ятник ==
На станції встановлено три меморіальні дошки та один пам'ятник:
| title <gallery mode="packed" caption="Меморіальні дошки та пам'ятник" heights=130px>
{{Gallery
|Файл:Mykytivka_Don_memorial1.jpg|<center><small>[[Меморіальна дошка]] М.&nbsp;Срединському</small>
| title = Меморіальні дошки та пам'ятник
|Файл:Mykytivka_Don_memorial2.jpg|<center><small>[[Меморіальна дошка]] бійцям 11-ї кавалерійської дивізії</small>
| width = 300
|Файл:Mykytivka_Don_memorial3.jpg|<center><small>[[Меморіальна дошка]] про розміщення червоногвардійського штабу</small>
| height = 180
|Файл:Mykytivka_Don_Lenin.jpg|<center><small>Пам'ятник Леніну</small>
| lines = 2
</gallery>
| align = center
|Файл:Mykytivka_Don_memorial1.jpg|<center><small>Меморіальна дошка М.&nbsp;Срединському</small>
|Файл:Mykytivka_Don_memorial2.jpg|<center><small>Меморіальна дошка бійцям 11-ї кавалерійської дивізії</small>
|Файл:Mykytivka_Don_memorial3.jpg|<center><small>Меморіальна дошка про розміщення червоногвардійського штабу</small>
|Файл:Mykytivka_Don_Lenin.jpg|<center><small>Пам'ятник Леніну</small>
}}
 
== Уродженці ==
* [[Курбатов Іван Петрович]] (1919—1941)&nbsp;— лейтенант РА, Герой РФ.
* [[Григор'єв Роман Григорович]] (1911-1972)&nbsp;— російський кінорежисер.
 
== &nbsp;Див. також ==
Рядок 129 ⟶ 116:
* [[Південна залізниця|Курсько-Харківсько-Азовська залізниця]] (К-Х-А)
* [[Курсько-Харківсько-Севастопольська залізниця]] (К-Х-С)
* [[Північно-Донецька залізниця]] (Сѣв. Дон. ж. д.) 
 
== &nbsp;Посилання ==
* {{railwayz|4793|станцію Микитівка}}
* [http://tochka-na-karte.ru/Railway-Stations/8776-Nikitovka.html Станція Микитівка]
* [https://web.archive.org/web/20160126014101/http://wwww.pz.gov.ua/dept/100029?lid=2 газета «Південна магістраль»] [https://web.archive.org/web/20160126020343/http://wwww.pz.gov.ua/INFpressCenter?mid=41 Архів] ([http://dprof-pz.com.ua/printings/pz/14-arhiv-yuzhnaya-magistral.html архив газеты «Южная магистраль»)]  
 
== Джерела ==
#* [http://www.dffd.gov.ua/download/book/BiolZml/18.pdf http://www.dffd.gov.ua/download/book/BiolZml/18.pdfДержавний фонд фундаментальних досліджень]
#* [http://www.info.dn.ua/map/gorlovka.shtml http://www.info.dn.ua/map/gorlovka.shtmlІнформаційний портал Донеччини]
#* [http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Iipd/2008_1_2/evseenko.htm С.&nbsp;А.&nbsp;Євсеєнко стан початкової та професійної освіти на територіях зайцівської, залізнянської та ЛУГАНСЬКОЇ волостей Бахмутського повіту катеринославської губернії в кінці XIX&nbsp;— на початку XX&nbsp;ст.]
#* Железнодорожный транспорт. Энциклопедия / Гл. Редред. Н.&nbsp;С.&nbsp;Конарёв.&nbsp;— М.: Большая Российская энциклопедия, 1994.
#* Железные дороги. Общий курс / Под ред. М.&nbsp;М.&nbsp;Филиппова.&nbsp;— М.: Транспорт, 1981.
#* Кірпа Г. М., Пшінько О. М., Огієнко І.&nbsp;В.&nbsp;Залізниці України. Історичний нарис.&nbsp;— Дніпропетровськ: вид-во «Арт-Прес», 2001.
#* Укрзалізниця. Поступ часу. 1991—1996. Матеріали до історії залізничного транспорту.&nbsp;— К.: Транспорт України, 1996.
#* Чарноцкая Л.&nbsp;П.&nbsp;Железная дорога от А до Я.&nbsp;— М.: Транспорт, 1990.
* [https://web.archive.org/web/20160126014101/http://wwww.pz.gov.ua/dept/100029?lid=2 газета Газета «Південна магістраль»] [https://web.archive.org/web/20160126020343/http://wwww.pz.gov.ua/INFpressCenter?mid=41 Архів] ([http://dprof-pz.com.ua/printings/pz/14-arhiv-yuzhnaya-magistral.html архивАрхів газетыгазети «ЮжнаяПівденна магистральмагістраль»)]  
 
== &nbsp;Посилання ==
{{commonscat|Train station in Mykytivka}}
* {{railwayz|4793|станцію Микитівка}}
# [http://www.dffd.gov.ua/download/book/BiolZml/18.pdf http://www.dffd.gov.ua/download/book/BiolZml/18.pdf]
* [http://tochka-na-karte.ru/Railway-Stations/8776-Nikitovka.html Станція Микитівка на сайті ''tochka-na-karte'']
# [http://www.info.dn.ua/map/gorlovka.shtml http://www.info.dn.ua/map/gorlovka.shtml]
* [http://poezdato.net/raspisanie-po-stancyi/nikitovka/ Розклад руху приміських потягів по станції Микитівка] {{ref-ru}}
# [http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Iipd/2008_1_2/evseenko.htm С.&nbsp;А.&nbsp;Євсеєнко стан початкової та професійної освіти на територіях зайцівської, залізнянської та ЛУГАНСЬКОЇ волостей Бахмутського повіту катеринославської губернії в кінці XIX&nbsp;— на початку XX&nbsp;ст.]
# Железнодорожный транспорт. Энциклопедия / Гл. Ред. Н.&nbsp;С.&nbsp;Конарёв.&nbsp;— М.: Большая Российская энциклопедия, 1994.
# Железные дороги. Общий курс / Под ред. М.&nbsp;М.&nbsp;Филиппова.&nbsp;— М.: Транспорт, 1981.
# Кірпа Г. М., Пшінько О. М., Огієнко І.&nbsp;В.&nbsp;Залізниці України. Історичний нарис.&nbsp;— Дніпропетровськ: вид-во «Арт-Прес», 2001.
# Укрзалізниця. Поступ часу. 1991—1996. Матеріали до історії залізничного транспорту.&nbsp;— К.: Транспорт України, 1996.
# Чарноцкая Л.&nbsp;П.&nbsp;Железная дорога от А до Я.&nbsp;— М.: Транспорт, 1990.
 
{{Роздільні пункти Краснолиманської дирекції ДЗ}}