Дунгани: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування Мітки: перше редагування Візуальний редактор |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Етнічна група
[[Файл:Дунгани.jpeg|thumb|Дунгани]]▼
| назва = Дунґани
'''Дунгани''' - народ, що проживає в Киргизії, південному Казахстані та Узбекистані. Також в [[КНР]] проживає понад 9800000 китайськомовних [[Мусульмани|мусульман]] хуейцзу, яких часто відносять до тієї ж національності. Дунгани є нащадками хуейцзу, частина яких, як і більш численні [[уйгури]], переселилися на територію Російської імперії в 1880-х роках після поразки антіцінского повстання дунган в північно-західному Китаї. У [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] в процесі національно-державного розмежування в Середній Азії, ініційованого в 1924 р, як офіційне найменування для китайськомовних мусульман був обраний і використовувався раніше в російській літературі етнонім «дунгани». У внутрішньому Китаї це слово не було відомо. У Сіньцзяні воно стало вживатися оточуючими народами як назва (але не самоназва) тих хуейцзу, які були масово переселені з провінцій Ганьсу і Шеньсі як військові поселенці - головним чином в 1871 р під час утворення Ілійського генерал-губернаторства з центром у Кульдже. За однією з версій, слово «дунгани» має тюркське походження. За іншою, нещодавно запропонованої професором синьцзянськімі університету Хай Фен, слово дунгани схоже до китайського слову тунькень (屯垦) - «військові поселення прикордонних земель», широко поширеній в Сіньцзяні в період його освоєння Китаєм. У китайській літературі слова дунганьжень (东 干 人) "дунгани", дунганьцзу 东 干 族 «національність дуньгань» вживається тільки стосовно до дунгани СРСР / країн СНД.▼
| зображення = [[File:Dungan-Girls.JPG|250px]]<br/>Дунґани у [[Сортобе]], Казахстан
Одна з багатьох їдалень на ринку «Дордой» в передмісті Бішкека, що рекламують «Дунганську кухню»▼
| підпис =
| самоназва =
| кількість = 110,024
| розселення = {{KGZ}} <small>(2013)</small><br/>64,565<ref name="KGCensus">{{Cite journal|title = Демографический ежегодник Кыргызской Республики: 2009-2013.-Б: Нацстатком Кырг. Респ., 2014:-320с. ISBN 978-9967-26-837-1 | place = Bishkek| publisher = National Committee on Statistics |year =2014|url = http://stat.kg/images/stories/docs/tematika/demo/Gotov.sbornik%202009-2013.pdf |ref = harv | postscript =}}</ref><br/>{{KAZ}} <small>(1999)</small><br/>36,900<ref name="KZCensus">[https://wayback.archive-it.org/all/20070630174639/http://www.ecsocman.edu.ru/images/pubs/2005/06/13/0000213102/010Alekseenko.pdf Александр Алексеенко, «Республика в зеркале переписей населения»] ''Sotsiologicheskie Issledovaniia''. 2001, No. 12. pp. 58-62.</ref><br/>{{MNG}}<br/>5,300<br/>{{TJK}}<br/>6,000<ref name="KSKi">{{harvnb|Ki|2002}}</ref><br/>{{UZB}}<br/>1,900<br/>{{RUS}} <small>(2010)</small><br/>1651<ref name="RUCensus">[http://www.perepis2002.ru/index.html?id=17 Всероссийская перепись населения 2002 года] {{webarchive |url=https://web.archive.org/web/20141006000000/http://www.perepis2002.ru/index.html?id=17 |date=October 6, 2014 }}</ref><br/>{{UKR}} <small>(2001)</small><br/>133<ref name="ukrcensus">{{cite web|url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/eng/results/general/nationality/ |title=About number and composition population of Ukraine by data All-Ukrainian census of the population 2001 |work=Ukraine Census 2001 |publisher=State Statistics Committee of Ukraine |accessdate=17 January 2012 |url-status=dead |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111217151026/http://2001.ukrcensus.gov.ua/eng/results/general/nationality/ |archivedate=17 December 2011 }}</ref>
| мова = [[Дунганська мова|дунґанська]]<br/>{{російська}}<br/>[[казахська мова|казахська]]<br/>[[Киргизька мова|киргизька]]
| релігія = [[іслам]]
| родичі = [[Хуейцзу|гуей]]<br/>[[китайці]]
| вимер =
| раса =
| походження =
| входить =
}}
'''Дунґани''' — народ, що мешкає в Киргизії, південному Казахстані та Узбекистані. Також в [[КНР]] проживає понад 9800000 китайськомовних [[Мусульмани|мусульман]] гуейцзу, яких часто відносять до тієї ж національності.
Зараз дунгани найширше представлені у населенні Джамбульської області Казахстану (близько 40 тис. Чоловік; 36,9 тис. У всьому Казахстані за переписом 1999 г. [8]), а також в північній Киргизії, де цей народ нараховує приблизно 55 тис . або 1,2% населення республіки (51766 за переписом 1999 г. [9]) У Росії, згідно з переписом 2010 року, проживає +1651 дунган, що більш ніж удвічі вище показника попереднього перепису (за 2002 рік) - 800.▼
== Назва ==
▲
▲Одна з багатьох їдалень на ринку «Дордой» в передмісті Бішкека, що рекламують «
== Чисельність ==
▲Зараз дунгани найширше представлені у населенні Джамбульської області Казахстану (близько 40 тис.
== Походження ==
Дунґани є нащадками гуейцзу, частина яких, як і більш численні [[уйгури|уйгурів]], переселилися на територію Російської імперії в 1880-х роках<ref>[http://history.org.ua/LiberUA/978-966-02-6939-2/978-966-02-6939-2.pdf Матеріяли до Енциклопедії Української Діяспори = Materials for Encyclopedia of Ukrainian Diaspora : 7 том (пострадянські країни) / НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського та ін.; відп. за вип.: Г. Скрипник, В. Євтух. – Київ, 2013. – 175 c.]</ref> після поразки антіцінского повстання дунган в північно-західному Китаї.
Олександр Кадирбаев, доктор історичних наук, в.н.с. Інститут сходознавства Російської Академії Наук: {{text|«У етногенезі
З кінця [[XVI]] ст. у зв'язку із занепадом міжнародної торгівлі на північно-західних окраїнах мінського Китаю регулярно відбувалися повстання хуей як реакція на утиски китайської влади.
== Відомі дунґани ==
* [[Майя Манеза]] — кахахська важкоатлетка.
* [[Чиншанло Зульфія Салахарівна|Зульфія Чиншанло]] — кахахська важкоатлетка.
== Література ==
* Allès, Elisabeth. 2005. «The Chinese-speaking Muslims (Dungans) of Central Asia: A Case of Multiple Identities in a Changing Context», Asian Ethnicity 6, No. 2 (June): 121-134.{{ref-en}}
* Ding Hong. 2005. "A Comparative Study on the Cultures of the Dungan and the Hui People," Asian Ethnicity 6, No. 2 (June): 135-140.
* Svetlana Rimsky-Korsakoff Dyer. 1979. «Soviet Dungan kolkhozes in the Kirghiz SSR and the Kazakh SSR (Oriental monograph series)». Faculty of Asian Studies, Australian National University. ISBN 0-909879-11-7.{{ref-en}}
* Svetlana Rimsky-Korsakoff Dyer. [https://web.archive.org/web/20070630174635/http://www.nanzan-u.ac.jp/SHUBUNKEN/publications/afs/pdf/a916.pdf Karakunuz: An Early Settlement of the Chinese Muslims in Russia], with an English translation of V.Tsibuzgin and A.Shmakov's work. "Asian Folklore Studies", Vol. 51 (1992), pp. 243–279.{{ref-en}}
* Сушанло Мухамед, Имазов Мухаме. «Совет хуэйзў вынщүә». Фрунзе, «Мектеп» чубаншә, 1988. ISBN 5-658-00068-8{{ref-ky}}
* Дунгане // Этноатлас Красноярского края / Совет администрации Красноярского края. Управление общественных связей ; гл. ред. Р. Г. Рафиков ; редкол.: В. П. Кривоногов, Р. Д. Цокаев. — 2-е изд., перераб. и доп. — Красноярск: Платина (PLATINA), 2008. — 224 с.
* Дунганские народные сказки и предания / запись текстов и перевод Б. Л. Рифтина, М. А. Хасанова, И. И. Юсупова. 2-е изд. М.: Наука — Восточная литература, 2013. 473 с.
* Имазов М. Х. (ред.), «Дунганская энциклопедия». Бишкек, «Илим», 2005.
* Варшавская Л. Бакир Баяхунов: «Я — модель взаимодействия культур» (интервью с первым дунганским композитором Казахстана). «Известия Казахстана», 11 дек 2006{{ref-ru}}▼
* Завьялова О. И. Китайские мусульмане ''хуэйцзу'': язык и письменные традиции // Проблемы Дальнего Востока. 2007. № 3. C. 153—160.{{ref-ru}}▼
* Калимов А. Несколько замечаний о путях развития дунганского языка // Социолингвистические проблемы развивающихся стран. М., 1975.{{ref-ru}}▼
* Калимов А.Дж. Имена среднеазиатских дунган: словарь-справочник личных имен. Бишкек: Илим, 2003.
* Стратанович Г. Г. Вопрос о происхождении дунган в русской и советской литературе // Советская этнография. 1954. № 1.{{ref-ru}}▼
* 海峰。 中亚东干语言研究. Урумчі, 2003. 479 с.
* 海峰。"东干"来自"屯垦" // Сібей міньцзу яньцзю. Вип. 1. 2005.
== Примітки ==
{{reflist}}
== Посилання ==
* [https://slovnyk.me/dict/use/%D0%B4%D1%83%D0%BD%D2%91%D0%B0%D0%BD%D0%B8 Дунґани] Універсальний словник-енциклопедія
▲* Дунгане // Этноатлас Красноярского края / Совет администрации Красноярского края. Управление общественных связей ; гл. ред. Р. Г. Рафиков ; редкол.: В. П. Кривоногов, Р. Д. Цокаев. — 2-е изд., перераб. и доп. — Красноярск: Платина (PLATINA), 2008. — 224 с. — <nowiki>ISBN 978-5-98624-092-3</nowiki>.
* [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=11QoiJyHkGs4VCVULYML_4YpO_NQ&ll=42.525972867276145%2C74.39083658854167&z=7 Мапа розселення дунґанів у Казахстані та Киргистані]
▲* Дунганские народные сказки и предания / запись текстов и перевод Б. Л. Рифтина, М. А. Хасанова, И. И. Юсупова. 2-е изд. М.: Наука — Восточная литература, 2013. 473 с. <nowiki>ISBN 978-5-8381-0253-9</nowiki>.
* [https://ayanchinov.wordpress.com/2009/01/12/admiral-zheng-he-the-great-son-of-the-dungans/ Admiral Zheng HE – the Great Son of the Dungans]{{ref-en}}
▲* Имазов М. Х. (ред.), «Дунганская энциклопедия». Бишкек, «Илим», 2005. <nowiki>ISBN 5-8355-1435-2</nowiki>.
* [https://ayanchinov.wordpress.com/2009/08/08/the-dungans-and-the-renaissance/ The Dungans and the Renaissance]{{ref-en}}
▲* Варшавская Л. Бакир Баяхунов: «Я — модель взаимодействия культур» (интервью с первым дунганским композитором Казахстана). «Известия Казахстана», 11 дек 2006
▲* Завьялова О. И. Китайские мусульмане ''хуэйцзу'': язык и письменные традиции // Проблемы Дальнего Востока. 2007. № 3. C. 153—160.
▲* Калимов А. Несколько замечаний о путях развития дунганского языка // Социолингвистические проблемы развивающихся стран. М., 1975.
▲* Калимов А.Дж. Имена среднеазиатских дунган: словарь-справочник личных имен. Бишкек: Илим, 2003. <nowiki>ISBN 5-8355-1286-4</nowiki>.
▲* Стратанович Г. Г. Вопрос о происхождении дунган в русской и советской литературе // Советская этнография. 1954. № 1.
▲* Сушанло М. Дунгане Семиречья. Фрунзе, 1959.
[[Категорія:Народи Казахстану]]
[[Категорія:Народи Киргизстану]]
|