Діалекти російської мови: відмінності між версіями

В [[діалектологія|діалектології]] розрізняють територію споконвічного великоросійського заселення (великоруська область поширення [[російська мова|російської мови]] на XV століття), не включає Поволжя, Урал, Сибір, Північний Кавказ, з одного боку, і область пізнішого російського заселення, з іншого боку. У межах території споконвічного заселення ще в XV&nbsp;ст. склалися '''дві великі угруповання''' [[говір|говорів]]&nbsp;— [[північне наріччя російської мови|північне наріччя]] та [[південне наріччя російської мови|південне наріччя]], що характеризуються рядом чітких [[Ізоглоса|ізоглос]], а також проміжні [[середньоросійські говірки]]. Для території пізнього формування (азійська частина РФ, [[Поволжя|Поволжі]], [[Кавказ]]) характерна відсутність чіткого розподілу діалектних зон, строкатість невеликих ареалів, висхідних до мови переселенців з різних регіонів, а також риси, що відображають змішення різних діалектів<ref>В.&nbsp;В. &nbsp;Лопатин, И.&nbsp;С.&nbsp;Улуханов. Русский язык // Языки мира: Славянские языки. М.:Academia, 2005, с. 445</ref>.

[[Файл:Dialects of Russian language-ru.png|300px|thumb|right|Області розповсюдження говорів. <br/>Дана карта створена на основі діалектологічної карти [[1915]] року, обмежені територією [[Росія|Росії]] з рядом змін<ref name="Русские"/><ref>{{книга|автор = |заглавиезаголовок = Народы Европейской части СССР. Этнографические очерки: В 2-х т. |ответственныйвідповідальний = Под общ. ред. [[Толстов, СергейСергій Павлович|С. П. Толстова]] |ссылкапосилання = http://www.ethnology.ru/doc/narod/t1/graf/nrd-t1.htm?150 |изданиевидання = |местомісце = {{М.}} |издательствовидавництво = Наука |год = 1964 |страницысторінки = 148—156 |isbn =}}</ref>]]