Матьє II (герцог Лотарингії): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис
правопис
Рядок 9:
Зумів відновити гарні стосунки з імператорським двором. 1228 року долучився до [[Шостий хрестовий похід|Шостого хрестового походу]] на чолі із імператором [[Фрідріх II (імператор Священної Римської імперії)|Фрідріхом II Гогенштауфеном]]. У 1229 році приєднався до коаліції графів та герцогів, спрямованої проти Теобальда I, короля Наварри і графа Шампані.
 
У 1230 Генріх II, граф Бара, граф Гуго II де Водемон і Гарін, єпископ Туля, Феррі, граф Туля, вдерлися до герцогства, де захопили декілька замків та місто П'єрпон. У відповідь Матьє II захопив Музон, сплюндрував частину гарфстваграфства Водемон і зрештою завдав поразок Феррі Тульському в битвах біля Шармі та Фугеролі. Водночас стикнувся з декількома васалами, насамперед Гуго II, графом Люневілля, яких підбурив граф де Бар. У грудні того ж року за посередництва французького короля уклав з Генріхом II де Бар Мелунський договір. Також лотаринзький герцог змусив Гуго II Люневільського обміняти графство на інші землі, завдяки чому Люневільське графство було приєднано до Лотарингії.
 
1235 року Матьє II брав участь в італійському поході імператора. Вже у 1231 році герцог Лотарингії долучився до союзу Генріха II Барського та міста Мец проти Жана I д'Апремона, єпископа Меца. Ця війна, відома під назвою Війна Друзів, тривала до 1234 року.
 
У 1245 році Матьє II зрпештоюзрештою уклав мирний договір з новимйновим графом Бара — Теобальдом II. Після відлучення від церкви імператора Фрідріха II 1247 року перейшов на бік папи римського [[Іннокентій IV |Інокентія IV]].
 
У січні 1251 році тяжко захворів. Помер у лютому того ж року. Йому спадкував старший син [[Фрідріх III (герцог Лотарингії)|Фрідріх]].