Фотоефект: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Ser GoDo (обговорення | внесок)
Рядок 10:
== Історія дослідження фотоефекту ==
 
Вперше прямий вплив світла на електрику виявив німецький фізик [[Генріх Герц]] під час дослідів з електроіскровими вібраторами. Герц встановив, що заряджений провідник, освітлений [[Ультрафіолетове випромінювання|ультрафіолетовим промінням]], швидко втрачає свій заряд, а електрична іскра виникає в іскровому проміжку при меншій різниці потенціалів. Помічене явище було описане Герцом в його статтях 1887—1888 років, але залишилося без пояснення, оскільки фізичну природу його він не знав. Не зуміли правильно пояснити дію світла на заряди і німецький фізик {{НпНе перекладено|Вільгельм Гальвакс|Гальвакс|ruen|Гальвакс,Wilhelm ВильгельмHallwachs}}, італійський фізик {{НпНе перекладено|Августо Рігі|Рігі|ruen|Риги,Augusto АугустоRighi}}. Англійський фізик {{IwНе перекладено|Олівер Джозеф Лодж|Лодж|ruen|Лодж,Oliver Оливер ДжозефLodge}}, який, демонстрував в 1894 році досліди Герца в своїй знаменитій лекції «Творіння Герца», лише припустив хімічну природу явища. І це недивно, оскільки [[електрон]] буде відкритий [[Джозеф Джон Томсон|Джозефом Джоном Томсоном]] лише в 1897 році, а без згадки про електрон пояснити фотоефект неможливо.
 
Проте 26 лютого 1888 року російський учений [[Столєтов Олександр Григорович|Олександр Григорович Столєтов]] (1839—1896) здійснив дослід, що наочно продемонстрував зовнішній фотоефект і показав істинну природу та характер впливу світла на електрику. Перші досліди зі світлом  Столєтов проводив зі звичним [[електроскоп]]ом. Освітлюючи електричним [[Дуговий розряд|дуговим розрядом]] [[цинк]]ову пластину, заряджену негативно і сполучену з електроскопом, він виявив, що заряд швидко зникав, тоді як позитивний заряд не знищувався.