Кавазашвілі Анзор Амберкович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 39:
 
== Клубна кар'єра ==
Вихованець батумського футболу. В 1957 році отримав запрошення захищати кольори тбіліського [[Динамо (Тбілісі)|«Динамо»]]. Протягом трьох сезонів був дублером [[Котрікадзе Сергій Парменович|Сергія Котрікадзе]], в чемпіонаті СРСР провів п'ять матчів. 1960 року був основним голкіпером [[Зеніт (Санкт-Петербург)|«Зеніту»]]. Брав участь в усихусіх лігових матчах ленінградської команди.
 
Своєю грою за останню команду привернув увагу старшого тренера діючого чемпіона — [[Маслов Віктор Олександрович|Віктора Маслова]]. 60-ті роки були найкращим періодом в історії [[Торпедо (Москва)|«Торпедо»]]. Команда була одним із лідерів радянського футболу, в її складі виступали знані майстри шкіряного м'яча: [[Шустиков Віктор Михайлович|Віктор Шустиков]], [[Воронін Валерій Іванович|Валерій Воронін]], [[Іванов Валентин Козьмич|Валентин Іванов]] і [[Стрєльцов Едуард Анатолійович|Едуард Стрельцов]]. Перші два роки здебільшого заліковував травми, ніж виступав на футбольних полях. Ситуація змінилася в 1963 році — його конкурента по позиції призвали до лав Радянської Армії, а Кавазашвілі став основним голкіпером клубу на наступні шість років.
Рядок 47:
Перед початком сезону-69 Анзор Кавазашвілі вирішив продовжити ігрову кар'єру в [[Спартак (футбольний клуб, Москва)|«Спартаку»]]. У першому сезоні «червоно-білі» перервали трирічну гегемонію київського «Динамо» в [[Чемпіонат СРСР з футболу|чемпіонатах СРСР]]. Наступного року здобули бронзу національної ліги. Напруженним видався фінал кубку 1971. У першому поєдинку була зафіксована нічия з СКА (Ростов-на-Дону). Наступного дня відбувся додатковий матч. Тренер «Спартака» [[Симонян Микита Павлович|Микита Симонян]] поставив у ворота замість Йонаса Баужи Анзора Казавашвілі. Останній звів нанівець всі намагання форвардів суперника, у підсумку — перемога московської команди.
 
Всього у вищій лізі провів 274 матчаматчі, у [[Кубок СРСР з футболу|кубку СРСР]] — 30 поєдинків. Виходив на поле в усихусіх матчах московських команд в європейських клубних турнірах (всього 15). Був учасником дебютної гри в кубку європейських чемпіонів — супротив міланського «Інтера». Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі першої ліги — [[Торпедо (Кутаїсі)|«Торпедо» (Кутаїсі)]], за який виступав протягом 1972 року (провів 31 матч).
 
== Виступи за збірну ==
Перший матч за національну збірну провів 27 червня 1965 року в Москві. Господарі здобули переконливу перемогу над збірною Данії (6:0). Відіграв один тайм у наступному матчі з дворазовими чемпіонами світу — бразильцями. Вразити ворота Кавазашвілі вдалося лише «королю футболу» [[Пеле]]. Був дублером [[Яшин Лев Іванович|Льва Яшина]] на [[Чемпіонат світу з футболу 1966|чемпіонаті світу 1966]] в [[Англія|Англії]]. Провів два матчаматчі групового етапу проти збірних КНДР (3:0) і Чилі (2:1). На [[Чемпіонат Європи з футболу 1968|чемпіонату Європи 1968]] провів чотири матчі першого етапу і один у чвертьфіналі, зі збірною Угорщини. У півфіналі та матчі за третє місце ворота радянської збірної захищав гравець «Пахтакора» [[Пшеничников Юрій Павлович|Юрій Пшеничников]]. На [[Чемпіонат світу з футболу 1970|чемпіонаті світу 1970 року]] у [[Мексика|Мексиці]] був гравцем основного складу, провів чотири матчі. Чвертьфінал з Уругваєм став останнім поєдинком у збірній СРСР. Усього за шість років, у складі головної команди країни, провів 29 матчів (19 пропущених голів). Більшу кількість поєдинків провели лише три голкіпери: [[Дасаєв Рінат Файзрахманович|Рінат Дасаєв]] (91), Лев Яшин (74) і [[Рудаков Євген Васильович|Євген Рудаков]] (48).
 
Двічі визнавався [[Голкіпер року в СРСР|найкращим воротарем]] країни (1965, 1967). Заслужений майстер спорту СРСР. За версією спортивного тижневникатижневика «Футбол-Хоккей» посів друге місце серед [[Футболіст року в СРСР|найкращих футболістів СРСР]] 1969 року. Входить до почесного «Клубу Льва Яшина» — переліку радянських голкіперів, які змогли зберегти свої ворота «сухими» в ста матчах вищого рівня. До Кавазашвілі сто поєдинків «на нуль» вдалося провести лише Льву Яшину (1962 рік) і [[Маслаченко Володимир Микитович|Володимиру Маслаченко]] (1966).
 
== Кар'єра тренера ==