Види-двійники: відмінності між версіями

'''Види-двійники''' або '''види-близнюки'''  — загальне позначення усіх випадків виявлення двох (або більше) біологічних видів, які не розрізняються за загальноприйнятими у [[систематика|систематиці]] певної групи морфологічними (та іншими) ознаками.

Серед назв цього кола об'єктів поширені такі, як "«сестринські види"», "«види-близнюки"», "«[[криптичні види]]"». В англомовній літературі види-двійники згадуються під назвою "«sibling species"», а останнім часом, після вичерпання морфологічних критеріїв для їхнього розрізнення  — як "«cryptic species"» ([[криптичні види]]).

Формування поняття видів-двійників сталося в середині ХХ ст. після праць Е. Майра та інших [[еволюціоніст]]ів і набуло широкого поширення в період запровадження у практику [[таксономія|таксономічних]] досліджень порівняльно-генетичних методик аналізу популяцій, зокрема вивчення [[хромосоми|хромосомних наборів]].

Види-двійники формують криптичне різноманіття [[флора|флори]] і [[фауна|фауни]]. Більшість випадків виявлення двійників пов'язана з аналізом мінливості "«класичних"» [[вид|видів]]ів на рівні тонкої морфології, хромосомних наборів тощо. останнім часом криптичне різноманіття активно вивчають із застосуванням аналізу нуклеїнових послідовностей.

Вивчення криптичного різноманіття є однією з ключових задач вивчення і охорони [[біорізноманіття]], зокрема в [[диверсикологія|диверсикології]] (вивчення) та [[созологія|созології]] (охорона).

Значну частку криптичного різноманіття становлять аловиди та напіввиди, тобто географічні раси, що заміщують одна одну у просторі і статус яких (окремі види чи підвиди єдиного політипного виду) часто залежить від [[концепція виду|концепції виду]], яку сповідує той чи інший дослідник або [[наукова школа|дослідницька школа]]. На відміну від таких ситуацій, власне види-двійники, тобто види-двійники у вузькому розумінні цього поняття  — це однозначно генетично різні репродуктивно ізольовані популяції, що сходять до складу однієї місцевої фауни і часто входять до складу одних і тих самих угруповань.

[[Файл:Zag-2007-(sicista)-map.jpg|міні|праворуч|200пкс|Приклад аловидового комплексу: ареали двійників [[мишівка |мишівок]] ''Sicista strandi'' та ''Sicista betulina'' (за <ref>Загороднюк, 2007 (Вісн. Дніпропетр. ун-ту. Сер. Біол. Екол. &nbsp;— 2007. &nbsp;— Вип. 15 (1). &nbsp;— С. 45–53).</ref>)]]

Для фауни хребетних тварин України оцінки криптичного різноманіття складають близько 10-20&nbsp;% загального складу сучасної фауни. Найвідомішими в Україні стали дослідження поліплоїдних комплексів [[Ропуха зелена | зелених ропух]] (дослідження Є. Писанця) та [[полівка звичайна |"«звичайних"» полівок]] (дослідження В. Гайченка та І. Загороднюка). Складний комплекс видів-двійників описано для гризунів роду [[мишак|мишаків]]ів (''Sylvaemus''). Тепер види-двійники виявлені серед найрізноманітніших груп хребетних тварин, у т.ч.тому числі риб, птахів, плазунів, ссавців. В окремих випадках дослідники виявляють надзвичайно складні напіввидові комплекси, в яких види здатні до гібридизації або навіть мають гібридне походження, проте зберігають низку видоспецифічних ознак. Таке явище описано під назвою "«[[клептон (біологія)|клептон]]"» і виявлено, зокрема, в комплексі зелених жаб (група ''Rana esculenta'').

== Література в інтернеті щодо двійників у фауні України ==

* [https://web.archive.org/web/20110207071606/http://terioshkola.org.ua/ua/library/zag-publ.htm Публікації про види-двійники та поняття "«виду"» в зоології (на сайті Теріологічна школа")]

* [http://terioshkola.org.ua/library/zag/zag-2003-(amphispecies).pdf Загороднюк І. &nbsp;В. &nbsp;Види нижчих тетрапод України: у природі та на папері // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. &nbsp;— 2003. &nbsp;— Випуск 33. &nbsp;— С. 80–90.]

* [http://terioshkola.org.ua/library/zag/zag-2004-(birds-siblings).pdf Загороднюк І., Фесенко Г. Двійникові таксономічні комплекси серед птахів фауни Східної Європи // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. &nbsp;— 2004. &nbsp;— Випуск 15. &nbsp;— С. 5–19.]

* [http://terioshkola.org.ua/library/zag/zag-2008-(cryptospecies).pdf Загороднюк І., Ємельянов І. Криптичне різноманіття ссавців у Східній Європі як віддзеркалення багатоманітності проявів виду // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. &nbsp;— 2008. &nbsp;— Випуск 22. &nbsp;— С. 166–178166—178.]

[[Категорія:Фауна]]