Під час роботи реактора крізь активну зону прокачується вода, яка використовується як теплоносій. Усередині реактора вона кипить, частково перетворюючись на пару. Реактор мав позитивний [[,паровий коефіцієнт реактивності]], тобто чим більше пари, тим більше потужність, що виділяється за рахунок ядерних реакцій. На малій потужності, на якій працював енергоблок під час експерименту, дія позитивного парового коефіцієнта не компенсувалася іншими явищами, що впливають на реактивність, і реактор мав позитивний [[потужнісний коефіцієнт реактивності]]. Це означає, що існував [[Зворотний зв'язок|додатний зворотній зв'язок]] — зростання потужності викликало такі процеси в активній зоні, які призводили до ще більшого зростання потужності. Це робило реактор нестабільним і небезпечним. Крім того, оператори не були попереджені про те, що на низьких потужностях може виникнути позитивний зворотній зв'язок.
