Кислотні опади: відмінності між версіями

Кислотні дощі роз'їдають метали, фарби, синтетичні з'єднання, руйнують архітектурні пам'ятки. Багато скульптур і будинків у Римі, Венеції й інших містах, пам'ятники зодчества, такі, як [[Парфенон]] у Афінах, [[Кельнський собор]] та інші, за кілька останніх десятиліть одержали значно більші ушкодження, ніж за весь попередній час. Під загрозою повного руйнування в результаті дії кислотних опадів знаходяться більш 50 тис. скульптур скельного «Міста Будд» під Юньанем у Китаї, побудованого 15 століть тому. Найхарактерніші кислотні дощі для індустріальних країн з високорозвиненою енергетикою. Найбільшу втрату вони нанесли [[ліс]]ам Центральної Європи, зокрема 35 % лісів [[Німеччина|Німеччини]] (на площі більш 2,5 млн га) ушкодушкоджені ними{{Джерело}}. Збиток від кислотних дощів для європейських лісів оцінюється в 118 млн м³ деревини в рік (з них близько 35 млн м³ на європейській території Росії){{Джерело}}. У меншому ступені від кислотних дощів страждають сільськогосподарські рослини, оскільки підкислення ґрунтів тут можна контролювати агрохімікатами. Для боротьби з кислотними дощами необхідно направити зусилля на скорочення викидів кислотоутворюючих речовин вугільними [[електростанція]]ми. А для цього необхідно: