Вікіпедія

Русини (етнографічна група): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 7:
{{UKR}} &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;10 100<ref name="ukraine">{{Cite web |url=http://ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/zakarpatia/ |title=Про кількість та склад населення Закарпатської області<br/>за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року |accessdate=6 серпень 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090430050457/http://ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/zakarpatia/ |archivedate=30 квітень 2009 |deadurl=yes }}</ref><br/>
{{CRO}} &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;2 789<ref>[http://www.dzs.hr/Hrv/censuses/Census2001/Popis/H01_02_02/H01_02_02.html Population by nationality, in cities and municipalities, 2001 Census&nbsp;— State Institute for Statistics of the Republic of Croatia]. </ref><br/>
| langs = [[РусинськаУкраїнська мова|русинськаукраїнська]] мова, [[УкраїнськаРусинська мова|українськарусинська]], й [[Паннонська русинська мова|паннонська русинська]] мікромови, [[Словацька мова|словацька]] мова
| rels = [[Православ'я|Православ’я]], [[Українська греко-католицька церква|український греко-католицизм]]
| related = [[лемки]], [[гуцули]], [[бойки]]
Рядок 15:
{{Otheruses|Русини (значення)}}
 
'''Руси́ни'''&nbsp;— [[етнонім]], який окремі групи нащадків [[Русини|русинів]]-українців [[Австро-Угорська імперія|Австро-Угорської імперії]] вживають для національної [[Самоідентифікація|самоідентифікації]]. Люди, які самоідентифікуються як русини, проживають переважно на сході [[Словаччина|Словаччини]], в [[Сербія|Сербській]] [[Воєводина|Воєводині]], [[Хорватія|Хорватії]], [[Закарпатська область|Закарпатській області]] [[Україна|України]] та на крайньому південному заході [[Польща|Польщі]], а після імміграції в [[18 століття|18]]&nbsp;— [[20 століття]]х також у [[США]] та [[Канада|Канаді]]. На кінець [[XX століття|XX]]—початок [[XXI століття]] ідеологи політичного русинського руху<ref>''Піпаш В.'' [http://zakarpattya.net.ua/Blogs/92501-Politychnyi-pidtekst- Політичний підтекст «русинського питання» на Закарпатті] // Інтернет-видання «Закарпаття онлайн»</ref><ref>''Крисаченко В., Дякова О.'' [http://ndiu.org.ua/book/usi-3-eng.pdf Політичне русинство] // Ukraine in the World History Scientific, Research and Practice Journal.&nbsp;— 2014.&nbsp;— №&nbsp;3 (52).&nbsp;— C. 43—44.</ref>, зараховують до русинів усіх українців [[Закарпаття]] й [[Лемки|Лемківщини]] та їхніх нащадків незалежно від їхїхньої самоідентифікації тай рідної мови<ref name="magochij" />. ▼
'''Руси́ни'''&nbsp;— [[етнонім]], який окремі групи нащадків [[Русини|русинів]]-українців [[Австро-Угорська імперія|Австро-Угорської імперії]] вживають для національної [[Самоідентифікація|самоідентифікації]]. Чіткого загальновизнаного тлумачення сучасного [[етнонім]]у '''русини''' не існує, це питання є контраверсійним, навіть кровні родичі однієї родини одночасно можуть ідентифікувати себе як із русинами [[Руснак (етнонім)|(руснаками)]], так і з [[Лемки|лемками (українським субетносом)]], [[Українці|українцями]] взагалі, [[Словаки|словаками]], [[Поляки|поляками]]<ref name="magochij" />. Науковці сучасних русинів відносять як до етнографічної групи [[українці]]в<ref>[http://litopys.org.ua/rizne/panchuk.htm ПОЛІТИЧНЕ РУСИНСТВО В УКРАЇНІ // Май ПАНЧУК&nbsp;— професор, заступник директора Інституту національних відносин і політології НАН України]</ref><ref>[http://izbornyk.org.ua/encycl/euii202.htm Русин] // [[Енциклопедія українознавства]]. Словникова частина (ЕУ-II).&nbsp;— Париж, Нью-Йорк, 1973.&nbsp;— Т. 7.&nbsp;— С. 2643—2652.</ref><ref>''Балушок В.'' З історії української етнонімії (від «русинів» до «українців») // [[Український історичний журнал]].&nbsp;— 2018.&nbsp;— №&nbsp;2 (539).&nbsp;— С. 165, 167.</ref>, так і до окремого [[етнос]]у<ref name="magochij">''Маґочий П''. [http://litopys.org.ua/rizne/magoci.htm Русинське питання] // Політична думка.&nbsp;— 1995.&nbsp;— №&nbsp;2—3 (6).&nbsp;— С. 105—115.</ref>.Частина інтелігенції Пряшівщини з кінця 80-их рр. ХХ ст. вживає терміни '''русин-українець''' й '''русько-український''', не заперечуючи ані ендоетноніму '''русин''', ані приналежности русинів до української нації (така ж ситуація існувала в Галичині кінця XIX—початку XX століття)<ref>{{Cite web|url=http://shron1.chtyvo.org.ua/Mushynka_Mykola/Politychne_rusynstvo_na_suchasnomu_etapi.pdf|title=Політичне русинство на сучасному етапі|last=Мушинка М.|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>. ▼
 
Чіткого загальновизнаного тлумачення сучасного [[етнонім]]у '''русини''' не існує, це питання є контраверсійним, навіть кровні родичі однієї родини одночасно можуть ідентифікувати себе як із русинами [[Руснак (етнонім)|(руснаками)]], так і з [[Лемки|лемками (українським субетносом)]], [[Українці|українцями]] взагалі, [[Словаки|словаками]], [[Поляки|поляками]]<ref name="magochij" />.
Люди, які самоідентифікуються як русини, проживають переважно на сході [[Словаччина|Словаччини]], в [[Сербія|Сербській]] [[Воєводина|Воєводині]], [[Хорватія|Хорватії]], [[Закарпатська область|Закарпатській області]] [[Україна|України]] та на крайньому південному заході [[Польща|Польщі]], а після імміграції в [[18 століття|18]]&nbsp;— [[20 століття]]х також у [[США]] та [[Канада|Канаді]].
 
▲'''Руси́ни'''&nbsp;— [[етнонім]], який окремі групи нащадків [[Русини|русинів]]-українців [[Австро-Угорська імперія|Австро-Угорської імперії]] вживають для національної [[Самоідентифікація|самоідентифікації]]. Чіткого загальновизнаного тлумачення сучасного [[етнонім]]у '''русини''' не існує, це питання є контраверсійним, навіть кровні родичі однієї родини одночасно можуть ідентифікувати себе як із русинами [[Руснак (етнонім)|(руснаками)]], так і з [[Лемки|лемками (українським субетносом)]], [[Українці|українцями]] взагалі, [[Словаки|словаками]], [[Поляки|поляками]]<ref name="magochij" />. Науковці сучасних русинів відносять як до етнографічної групи [[українці]]в<ref>[http://litopys.org.ua/rizne/panchuk.htm ПОЛІТИЧНЕ РУСИНСТВО В УКРАЇНІ // Май ПАНЧУК&nbsp;— професор, заступник директора Інституту національних відносин і політології НАН України]</ref><ref>[http://izbornyk.org.ua/encycl/euii202.htm Русин] // [[Енциклопедія українознавства]]. Словникова частина (ЕУ-II).&nbsp;— Париж, Нью-Йорк, 1973.&nbsp;— Т. 7.&nbsp;— С. 2643—2652.</ref><ref>''Балушок В.'' З історії української етнонімії (від «русинів» до «українців») // [[Український історичний журнал]].&nbsp;— 2018.&nbsp;— №&nbsp;2 (539).&nbsp;— С. 165, 167.</ref>, так і до окремого [[етнос]]у<ref name="magochij">''Маґочий П''. [http://litopys.org.ua/rizne/magoci.htm Русинське питання] // Політична думка.&nbsp;— 1995.&nbsp;— №&nbsp;2—3 (6).&nbsp;— С. 105—115.</ref>.Частина інтелігенції Пряшівщини з кінця 80-их рр. ХХ ст. вживає терміни '''русин-українець''' й '''русько-український''', не заперечуючи ані ендоетноніму '''русин''', ані приналежности русинів до української нації (така ж ситуація існувала в Галичині кінця XIX—початку XX століття)<ref>{{Cite web|url=http://shron1.chtyvo.org.ua/Mushynka_Mykola/Politychne_rusynstvo_na_suchasnomu_etapi.pdf|title=Політичне русинство на сучасному етапі|last=Мушинка М.|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.
▲На кінець [[XX століття|XX]]—початок [[XXI століття]] ідеологи політичного русинського руху<ref>''Піпаш В.'' [http://zakarpattya.net.ua/Blogs/92501-Politychnyi-pidtekst- Політичний підтекст «русинського питання» на Закарпатті] // Інтернет-видання «Закарпаття онлайн»</ref><ref>''Крисаченко В., Дякова О.'' [http://ndiu.org.ua/book/usi-3-eng.pdf Політичне русинство] // Ukraine in the World History Scientific, Research and Practice Journal.&nbsp;— 2014.&nbsp;— №&nbsp;3 (52).&nbsp;— C. 43—44.</ref>, зараховують до русинів усіх українців [[Закарпаття]] й [[Лемки|Лемківщини]] незалежно від їх самоідентифікації та рідної мови<ref name="magochij" />.
 
Тема русинства загалом та його політичного чинника зокрема є предметом численних наукових розвідок вітчизняних та зарубіжних дослідників. Вона характеризується полярністю та гострою полемічністю дискурсу довкола визначення статусності русинської спільноти. [[Баган Олег Романович|Олег Баган]], [[Белей Любомир Омелянович|Любомир Белей]], [[Вегеш Микола Миколайович|Микола Вегеш]]<ref name="Степ_Нак_40">''[[Степико Михайло Тимофійович|Степико М.]], Наконечний В.'' [http://sp.niss.gov.ua/content/articles/files/8-1493112932.pdf Сучасне русинство: етнополітичний проект чи криза української національної ідентичності] // Стратегічні пріоритети. Серія: Політика.&nbsp;— 2017.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 40.</ref>, [[Віднянський Степан Васильович|Степан Віднянський]]<ref>''Віднянський С. В''. [http://sp.niss.gov.ua/content/articles/files/4-1493112173.pdf Актуалізація «русинського питання» в Закарпатті та за його межами в контексті анексії Криму і війни на сході України] // Стратегічні пріоритети. Серія: Політика.&nbsp;— 2017.&nbsp;— №&nbsp;1.</ref>, Михайло Зан, [[Крисаченко Валентин Семенович|Валентин Крисаченко]], [[Олександр Майборода]], [[Мишанич Олекса Васильович|Олекса Мишанич]], [[Мушинка Микола Іванович|Микола Мушинка]], [[Офіцинський Роман Андрійович|Роман Офіцинський]], [[Панчук Май Іванович|Май Панчук]], [[Тиводар Михайло Петрович|Михайло Тиводар]]<ref name="Степ_Нак_40" />, Надія Кічера<ref>[http://chtyvo.org.ua/authors/Kichera_Nadiia/Rusyny_v_etnopolitytsi_krain_Tsentralnoi_ta_Pivdenno-Skhidnoi_Yevropy/ Русини в етнополітиці країн Центральної та Південно-Східної Європи].</ref>, Пйотр Жоховський, Т. Іванський та інші при аналізі проблем формування української політичної нації та державності аргументовано доводять, що русини в сучасному сенсі слова&nbsp;— це самоназва трьох етнографічних груп українців: лемків, бойків та долинян і субетносу&nbsp;— гуцулів<ref name="Степ_Нак_40" />. Частина інтелігенції Пряшівщини з кінця 80-их рр. ХХ ст. вживає терміни '''русин-українець''' й '''русько-український''', не заперечуючи ані ендоетноніму '''[[Русини|русин]]''', ані приналежности русинів до української нації (така ж ситуація існувала в Галичині кінця XIX—початку XX століття)<ref>{{Cite web|url=http://shron1.chtyvo.org.ua/Mushynka_Mykola/Politychne_rusynstvo_na_suchasnomu_etapi.pdf|title=Політичне русинство на сучасному етапі|last=Мушинка М.|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>. ▼
Провідним теоретиком русинського питання і автором багатьох наукових творів є голова українських досліджень [[Торонтський університет|Торонтського університету]] професор [[Павло Роберт Маґочій|Пол (Павло) Роберт Маґочій]].<ref name="crkb">{{Cite web| url = http://www.carpatho-rusyn.org/magocsi.htm | title = Dr. Paul Robert Magocsi | work = Carpatho-Rusyn Knowledge Base }}</ref>
 
Провідним теоретиком русинського питання і автором багатьох наукових творів є голова українських досліджень [[Торонтський університет|Торонтського університету]] професор [[Павло Роберт Маґочій|Пол (Павло) Роберт Маґочій]]<ref name="crkb">{{Cite web| url = http://www.carpatho-rusyn.org/magocsi.htm | title = Dr. Paul Robert Magocsi | work = Carpatho-Rusyn Knowledge Base }}</ref>. Прибічники [[політичне русинство|політичного русинства]], зокрема, Євген Жупан, П.-Р. Маґочій, [[Мигович Іван Іванович|Іван Мигович]], М. Завадяк, І. Поп, ставлячи за мету формування русинської адміністративно-територіальної автономії на Закарпатті, відкидають аргументацію української академічної науки, апелюють до практики визнання русинів окремою національністю в деяких сусідніх з Україною країнах, наполягають на необхідності подібного кроку з боку офіційного Києва<ref name="Степ_Нак_40" />. На тлі [[Російська воєнна агресія проти України (2014‒2015)|російської агресії в Україні 2014—2015]] кремлівська [[пропаганда]] продовжує загострювати ситуацію навколо русинського питання в [[Закарпатська область|Закарпатській області]]<ref>[http://www.0312.ua/news/690880 Знов русинське питання на Закарпатті або пропаганда російських ЗМІ // 2015 © 0312.ua&nbsp;— Cайт міста Ужгорода]</ref><ref>''[[Белей Любомир Омелянович|Белей Л.]]'' [http://tyzhden.ua/History/153578 «Учуйте русинов!», або Cепаратизм по-закарпатськи] // [[Український тиждень]].&nbsp;— 2015.&nbsp;— 17 грудня.</ref>.
На думку професора [[Белей Любомир Омелянович|Любомира Белея]], термін «русин» треба заборонити використовувати у значенні «неукраїнець»<ref>''Толочко Н.'' [http://prozak.info/Suspil-stvo/Termin-rusin-treba-zaboroniti-vikoristovuvati-u-znachenni-neukrayinec-L.-Belej Термін «русин» треба заборонити використовувати у значенні «неукраїнець»,&nbsp;— Л. Белей]</ref>.▼
 
▲На думку професора [[Белей Любомир Омелянович|Любомира Белея]], термін «русин», який є історичною самоназвою всіх етнографічних груп українців<ref>{{Cite web|title=РУСИНИ|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Rusyny|website=resource.history.org.ua|accessdate=2020-01-16}}</ref>, треба заборонити використовувати у значенні «неукраїнець»<ref>''Толочко Н.'' [http://prozak.info/Suspil-stvo/Termin-rusin-treba-zaboroniti-vikoristovuvati-u-znachenni-neukrayinec-L.-Belej Термін «русин» треба заборонити використовувати у значенні «неукраїнець»,&nbsp;— Л. Белей]</ref>.
На фоні [[Російська воєнна агресія проти України (2014‒2015)|російської агресії в Україні 2014—2015]] кремлівська [[пропаганда]] продовжує загострювати ситуацію навколо русинського питання в [[Закарпатська область|Закарпатській області]]<ref>[http://www.0312.ua/news/690880 Знов русинське питання на Закарпатті або пропаганда російських ЗМІ // 2015 © 0312.ua&nbsp;— Cайт міста Ужгорода]</ref><ref>''[[Белей Любомир Омелянович|Белей Л.]]'' [http://tyzhden.ua/History/153578 «Учуйте русинов!», або Cепаратизм по-закарпатськи] // [[Український тиждень]].&nbsp;— 2015.&nbsp;— 17 грудня.</ref>.
 
▲Тема русинства загалом та його політичного чинника зокрема є предметом численних наукових розвідок вітчизняних та зарубіжних дослідників. Вона характеризується полярністю та гострою полемічністю дискурсу довкола визначення статусності русинської спільноти. [[Баган Олег Романович|Олег Баган]], [[Белей Любомир Омелянович|Любомир Белей]], [[Вегеш Микола Миколайович|Микола Вегеш]]<ref name="Степ_Нак_40">''[[Степико Михайло Тимофійович|Степико М.]], Наконечний В.'' [http://sp.niss.gov.ua/content/articles/files/8-1493112932.pdf Сучасне русинство: етнополітичний проект чи криза української національної ідентичності] // Стратегічні пріоритети. Серія: Політика.&nbsp;— 2017.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 40.</ref>, [[Віднянський Степан Васильович|Степан Віднянський]]<ref>''Віднянський С. В''. [http://sp.niss.gov.ua/content/articles/files/4-1493112173.pdf Актуалізація «русинського питання» в Закарпатті та за його межами в контексті анексії Криму і війни на сході України] // Стратегічні пріоритети. Серія: Політика.&nbsp;— 2017.&nbsp;— №&nbsp;1.</ref>, Михайло Зан, [[Крисаченко Валентин Семенович|Валентин Крисаченко]], [[Олександр Майборода]], [[Мишанич Олекса Васильович|Олекса Мишанич]], [[Мушинка Микола Іванович|Микола Мушинка]], [[Офіцинський Роман Андрійович|Роман Офіцинський]], [[Панчук Май Іванович|Май Панчук]], [[Тиводар Михайло Петрович|Михайло Тиводар]]<ref name="Степ_Нак_40"/>, Надія Кічера<ref>[http://chtyvo.org.ua/authors/Kichera_Nadiia/Rusyny_v_etnopolitytsi_krain_Tsentralnoi_ta_Pivdenno-Skhidnoi_Yevropy/ Русини в етнополітиці країн Центральної та Південно-Східної Європи].</ref>, Пйотр Жоховський, Т. Іванський та інші при аналізі проблем формування української політичної нації та державності аргументовано доводять, що русини в сучасному сенсі слова&nbsp;— це самоназва трьох етнографічних груп українців: лемків, бойків та долинян і субетносу&nbsp;— гуцулів<ref name="Степ_Нак_40"/>.
 
Прибічники [[політичне русинство|політичного русинства]], зокрема, Євген Жупан, П.-Р. Маґочій, [[Мигович Іван Іванович|Іван Мигович]], М. Завадяк, І. Поп, ставлячи за мету формування русинської адміністративно-територіальної автономії на Закарпатті, відкидають аргументацію української академічної науки, апелюють до практики визнання русинів окремою національністю в деяких сусідніх з Україною країнах, наполягають на необхідності подібного кроку з боку офіційного Києва<ref name="Степ_Нак_40"/>.
 
== Чисельність ==
Рядок 54 ⟶ 50:
Попри звинувачення української влади з боку деяких політичних сил у небажанні визнавати русин, як окрему [[національність]], це питання на законодавчому рівні певною мірою врегульовано. Відповідно до [[Закон]]у України «[[Про національні меншини в Україні]]», громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати [[національність]]; примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається (ст.11)<ref>Закон України «[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2494-12 Про національні меншини в Україні]» </ref>. Тобто, чинне [[законодавство України]] дає усім громадянам право ідентифікувати себе з будь-якою національністю без жодного документального підтвердження. Тим більше, що в Україні відсутні будь-які документи, якими можна було б підтвердити національну належність громадянина. Таким чином, питання щодо визначення національності до компетенції держави не належить, а є справою кожної конкретної особи. Право на вільний вибір та відновлення національності повною мірою поширюються і на русинів. Відтак у прийнятті Верховною Радою України спеціального документа, який стосувався б питання національної ідентифікації лише однієї етнонаціональної групи, потреби немає. Адже відповідно до [[Конституція України|Конституції України]], громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ст.24)<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96%2D%E2%F0 Конституція України] </ref>. Щоправда, напередодні проведення [[Перепис населення України 2001|Всеукраїнського перепису населення 2001 року]] [[Державний комітет статистики України]] не вніс до переліку національностей України національність «русини». Однак 10,2 тисяч громадян під час його проведення офіційно назвали себе «русинами», що дає підстави внести зміни відповідною [[постанова|постановою]] [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]] про проведення [[Перепис населення України 2011|Всеукраїнського перепису населення 2011 року]], у додатках до якої визначається перелік національностей<ref>Голова Державного комітету у справах національностей і релігій: «[http://www.scnm.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=48828&cat_id=42189&search_param=русини&searchForum=1&searchDocarch=1&searchPublishing=1 Русини можуть отримати статус національної меншини]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}»</ref>.
 
Водночас на цю групу населення поширюються положення [[Рамкова конвенція про захист національних меншин|Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин]] від 1 лютого [[1995]] року (ратифіковано [[Закон]]ом [[Україна|України]] N 703/97-ВР від 09.12.97)<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_055 Рамкова конвенція Ради Європи про захист національних меншин] </ref><ref>[http://www.scnm.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=52713&cat_id=45484&search_param=лемки&searchForum=1&searchDocarch=1&searchPublishing=1 Інформація про стан імплементації положень Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин в Україні]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. У [[Закарпатська область|Закарпатській області]] діє 9 русинських організацій, які мають обласний [[статус]]. При русинських громадських організаціях функціонує 27 [[недільна школа|недільних шкіл]], в яких, за даними цих організацій, навчається 600 учнів. У Закарпатській області видаються газети «Подкарпатская Русь», «Підкарпатський русин» і збірник «Руснац світ». У 2007 році видано книг [[русинська мова|русинською мовоюмікромовою]] накладом близько 10 тис. примірників. З лютого [[2007]] року на Закарпатській державній телерадіокомпанії працює об'єднана редакція передач [[російська мова|російською]], [[русинська мова|русинською]] та [[ромська мова|ромською]] [[мова]]ми<ref>[http://www.scnm.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=131306&cat_id=47945&search_param=русини&searchForum=1&searchDocarch=1&searchPublishing=1 Інформаційно-аналітичні матеріали щодо питання русинів в Україні]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
 
=== СРСР ===
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Русини_(етнографічна_група)