Опорний пункт (військова справа): відмінності між версіями

{{Otheruses|Опорний пункт}}

'''Опо́рний пункт''' — у [[військова справа|військовій справі]] ділянка [[Місцевість (військова справа)|місцевості]], частина оборонної позиції (району оборони), найбільш насичена вогневими засобами, обладнана в інженерному відношенні і пристосована до кругової оборони. У опорному пункті організовується система вогню, відриваються [[окоп]]и, які надалі з'єднуються в ділянки [[траншея|траншей]], і [[Хід сполучення|ходи сполучення]], обладнуються вогневі позиції для [[гармата|гармат]], [[танк]]ів, [[Протитанкова зброя|протитанкових засобів]], укриття для особового складу і матеріальних засобів, [[Командний пункт|командно-спостережний пункт]] [[командир взводу|командира взводу]] (роти), влаштовуються різні загородження.

 

== Зміст ==

Опорний пункт є одним з елементів позиції [[Підрозділ (військова справа)|військового підрозділу]], котрий перейшов до оборони. Практичне призначення опорного пункту полягає в тому, що він є резервною позицією підрозділу на випадок прориву противником оборонної лінії, або охоплення противником з [[фланг]]ів і подальшим вимушеним переходом до кругової оборони.

 

При організації оборони командир підрозділу ([[взвод]], [[рота]], [[батальйон]]) виділяє один з підпорядкованих підрозділів у другий ешелон або до резерву (у взводі — [[Відділення (військова справа)|відділення]], в роті — взвод, в батальйоні — рота). Решта [[Військове формування|формування]] займаються облаштуванням оборонної лінії з боку очікуваного наступу противника. Наприклад, при занятті оборони механізованою ротою два механізовані взводи виділяються на створення оборонної лінії, один взвод разом з управлінням роти здійснює [[фортифікаційне обладнання]] опорного пункту в тилу позицій роти.