Британсько-ірландські відносини: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Hinrig (обговорення | внесок) додано одну категорію Мітка: перше редагування |
м Заміна "стрит" на "стріт" відповідно до чинного правопису |
||
Рядок 78:
Розлючені натовпи спалили посольство Великої Британії в Дубліні на знак протесту проти розстрілу британськими військами 13 мирних жителів у Деррі, Північна Ірландія в Криваву неділю (1972 р.), а в 1981 р. протестувальники намагалися штурмувати посольство Великої Британії у відповідь на голодування ІРА з цього приводу. У 1978 р. Судовий розгляд Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) проти Ірландії проти Сполученого Королівства постановив, що методи, застосовувані при допиті в'язнів у Північній Ірландії, «становили практику нелюдського та принизливого поводження», порушуючи Європейську конвенцію з прав людини.
Спроба двох урядів політично вирішити конфлікт у Північній Ірландії у 1972 році через Угоду про Суннінгдейл зазнала невдачі через опозицію жорстких фракцій Північної Ірландії. Не вирішивши конфлікту у 1984 році уряд Ірландії створив Форум Нової Ірландії для пошуку рішень. У той час як прем'єр-міністр Великої Британії Маргарет Тетчер відхиляла пропозиції форуму, вона повідомила думку британського уряду, і, як кажуть, вона дала мандат ірландському Таоізеху Гарре Фіцджералу під час переговорів щодо англо-ірландської угоди 1985 року, яка була спрямована на вирішення конфлікту. Декларація Даунінг-
У 1982 році Міністерство закордонних справ Ірландії створило «Фонд примирення», щоб підтримати організації, робота яких спрямована на поліпшення взаємозв'язків або відносин Північ — Південь. З 2006 року міністр закордонних справ проводить щорічний «Форум примирення» у Дубліні.
| |||