Бузина Олесь Олексійович: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Gepard123 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Soloveiy (обговорення | внесок)
життєпис, факти про погляди та гей-скандал за його участи
Рядок 1:
{{otheruses|Бузина (значення)}}
{{Письменник
| Ім'я = Олесь Олексійович Бузина
| Оригінал імені =
| Фото = Олесь_Бузина.jpg
| Ширина = 250px
| Підпис = Олесь Бузина, [[2008]]
| Ім'я при народженні =
| Псевдоніми =
| Дата народження = 13.707.1969
| Місце народження = [[Київ]]
| Дата смерті = 16.404.2015
| Місце смерті = [[Київ]]
| Громадянство = {{UKR}}
| Національність = [[українець]]
| Рід діяльності = письменник, = публіцистісторик, есеїст, телеведучий
| Роки активності = [[2000]] - [[2015]]
| Премії =
| Сайт = {{buzina.org}}
|зображення =
}}
|місце народження =
|alma mater =
}}
 
'''Оле́сь Олексі́йович Бузина́''' ([[13 липня]] [[1969]], [[Київ]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]]&nbsp;— [[16 квітня]] [[2015]], [[Київ]], [[Україна]])&nbsp;— український [[Письменник|письменник,]] [[історик]], [[есеїст]] та [[Ведучий|телеведучий]]. Підтримував незалежність України<ref name=":0">{{Cite web|title=О.Бузина: «Если Богу будет угодно, то без крови разбежимся. Если нет - будем жить дальше в коммунальной квартире»|url=https://from-ua.com/voice/12a0fad45385c.html|website=from-ua.com|accessdate=2020-01-06}}</ref> і виступав за двумовність української культури.<ref name=":0" /> Був вбитий біля власного будинку.
'''Оле́сь Олексі́йович Бузина́''' ([[13 липня]] [[1969]], [[Київ]]&nbsp;— [[16 квітня]] [[2015]], [[Київ]])&nbsp;— український [[публіцист]], [[есеїст]] і [[Ведучий|телеведучий]]. Відомий, серед іншого, контроверсійними книгами «[[Вурдалак Тарас Шевченко]]», а також [[«Поверніть жінкам гареми»]], які спричинили великий скандал. У деяких ЗМІ згадується як діяч з поглядами проросійського спрямування<ref>{{Cite web|title=У Києві вбили Олеся Бузину|url=http://texty.org.ua/pg/news/editorial/read/59533/U_Kyjevi_vbyly_Olesa_Buzynu|website=ТЕКСТИ|accessdate=2019-07-25|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|title=У соцмережах і ЗМІ обговорюють убивство Олеся Бузини|url=https://www.5.ua/suspilstvo/u-sotsmerezhakh-i-zmi-obhovoriuiut-ubyvstvo-olesia-buzyny-77049.html|website=5 канал|accessdate=2019-07-25|language=uk-UK}}</ref><ref>{{Cite web|title=Олесь Бузина: Біографія журналіста|url=https://ua.112.ua/statji/oles-buzyna-biohrafiia-zhurnalista-221278.html|website=112.ua|accessdate=2019-07-25|language=uk-UA}}</ref><ref>{{Cite web|title=У Києві прощаються з Олесем Бузиною|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news/26965943.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2019-07-25|language=uk}}</ref>.
 
У квітні 2015 року був убитий біля власного будинку. {{Перехід|#Смерть}}
 
== Життєпис ==
Народився 13 липня 1969 року в [[Київ|Києві]] та був названий в честь українського письменника [[Гончар Олесь Терентійович|Олеся Гончара]]. Навчався в київській спеціалізованій школі № 82 імені Т. Г. Шевченка. У 1988-1989 роках служив [[Радянська армія|Радянській Армії]] та навчався у [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київському Національному Університеті імені Т. Г. Шевченка]]. У 1992 році завершив філологічний факультет [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського Національного Університету імені Т. Г. Шевченка]] по спеціальності «викладач російської мови та літератури». У вересні 1992 року був завучем школи гувернанток. Від жовтня 1992 року працював літературним редактором газети «Книжник». Від квітня 1993 року&nbsp;— літературний редактор, від грудня 1993 року&nbsp;— репортер відділу науки, від березня 1994 року&nbsp;— спеціальний кореспондент відділу науки, від жовтня 1996 року&nbsp;— спеціальний кореспондент блоку розваг газети «<nowiki/>[[Київські відомості|Киевские Ведомости]]<nowiki/>».
 
Працював у багатьох київських виданнях: газетах «<nowiki/>[[Київські відомості|Киевские ведомости]]<nowiki/>» (1993—2005), «<nowiki/>[[2000 (газета)|2000]]<nowiki/>» (2005—2006); журналах «Друг читача», «Лідер», «Натали», «Его», «XXL».<ref>[http://ua.for-ua.com/online/82 Онлайн-конференція О.Бузини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070927000801/http://ua.for-ua.com/online/82/|date=27 вересень 2007}} {{ref-ru}}</ref> У період [[2006]]–[[2007]]&nbsp;років вів розважальну телепрограму «Teen-Ліга» на телеканалі «Інтер» (сучасна українська телеверсія гри «Брейн-Рінг»).<ref>{{Cite web |url=http://www.interplus.tv/ru/news/2006/43/101.html |title=Архівована копія |accessdate=11 квітень 2007 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071010110750/http://www.interplus.tv/ru/news/2006/43/101.html |archivedate=10 жовтень 2007 |deadurl=yes }}</ref> Захоплювався [[Історія|історією]], [[Література|літературою]], [[плавання]]м.
=== Освіта ===
[[1992]]&nbsp;— закінчив філологічний факультет [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]] за спеціальністю «викладач російської мови та літератури», проте викладацькою діяльністю не займався.
 
=== Кар'єра ===
У вересні 1992 року був завучем школи гувернанток. Від жовтня 1992 року працював літературним редактором газети «Книжник». Від квітня 1993 року&nbsp;— літературний редактор, від грудня 1993 року&nbsp;— репортер відділу науки, від березня 1994 року&nbsp;— спеціальний кореспондент відділу науки, від жовтня 1996 року&nbsp;— спеціальний кореспондент блоку розваг газети «Киевские Ведомости».
 
Працював також в інших київських виданнях: газеті «2000», журналах «Друг читача», «Лидер», «Натали», «Ego», «XXL».<ref>[http://ua.for-ua.com/online/82 Онлайн-конференція О.Бузини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070927000801/http://ua.for-ua.com/online/82/ |date=27 вересень 2007 }} {{ref-ru}}</ref>
 
[[1998]]&nbsp;— ведучий телевізійного ток-шоу «Ток-Рінг» (УТ-1)
 
[[2006]]–[[2007]]&nbsp;— вів розважальну телепрограму «Teen-Ліга» на телеканалі «Інтер» (сучасна українська телеверсія гри «Брейн-Рінг»).<ref>{{Cite web |url=http://www.interplus.tv/ru/news/2006/43/101.html |title=Архівована копія |accessdate=11 квітень 2007 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071010110750/http://www.interplus.tv/ru/news/2006/43/101.html |archivedate=10 жовтень 2007 |deadurl=yes }}</ref>
 
У березні [[2010]] року додав свій підпис до «Відкритого листа представників інтелектуальних професій, засобів масової інформації та неурядових організацій України» на підтримку призначення на посаду міністра освіти і науки України [[Табачник Дмитро Володимирович|Дмитра Табачника]].<ref>[http://h.ua/story/262057/ Відкритий лист]{{ref-ru}}</ref>
 
На [[Парламентські вибори в Україні 2012|Парламентських виборах 2012]] висувався від партії «[[Руський блок]]».<ref>{{Cite web |url=http://cvk.gov.ua/vnd2012/wp407pt001f01=900pf7201=5542.html |title=Сайт ЦВК |accessdate=5 листопад 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121101195223/http://www.cvk.gov.ua/vnd2012/wp407pt001f01=900pf7201=5542.html |archivedate=1 листопад 2012 |deadurl=yes }}</ref> В грудні 2013 року висувався в народні депутати по 223-му одномандатному виборчому округу, де з результатом у 3,11&nbsp;% посів четверте місце.{{джерело}}
 
16 квітня 2015 року був убитий біля власного будинку. Похований 19 квітня 2015 року на Берковецькому кладовищі. Олеся Бузину проводили в останню путь близько півтисячі шанувальників його творчості під оплески.
В грудні 2013 року висувався в народні депутати по 223-му одномандатному виборчому округу, де з результатом у 3,11&nbsp;% посів четверте місце.{{джерело}}
 
Головною тезою, яку просував Бузина у своїх політичних заявах&nbsp;— «відродження Російської імперії», бо йому не подобалося «прилаштовуватися до потворних умов „незалежної України“»<ref>{{Cite web|url=https://www.bbc.com/ukrainian/ukraine_in_russian/2015/04/150417_ru_s_buzyna_obit|title=Олесь Бузина: между провокатором и политической жертвой|website=BBC Україна|language=ru-UK|accessdate=2018-09-24}}</ref>.
 
=== Смерть ===
16 квітня 2015 року застрелений біля власного будинку<ref name="tsn">{{cite web|url=http://tsn.ua/ukrayina/nevidomi-vbili-zhurnalista-buzinu-zmi-421720.html|назва=Невідомі вбили журналіста Бузину - ЗМІ|автор=|дата=16 квітня 2015|веб-сайт=|видавець=[[ТСН]]|дата-доступу=16 квітня 2015}}</ref>.<ref name=oxi>[</ref>
 
== Справа про вбивство ==
Рядок 53 ⟶ 40:
[http://censor.net.ua/blogs/644/vbivstvo_buzini_nesekretn_materali Вбивство Бузини. Несекретні матеріали] // 25 червня 2015 14:31</ref><ref name=ox>[https://www.oximity.com/article/Милици-11?satt=679a85c86900927d&utm_campaign=it&utm_source=it-9-nl&utm_medium=email Милиция Киева: «О „российском следе“ в убийстве Бузины&nbsp;— забудьте!»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180924210451/https://www.oximity.com/article/%D0%9C%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B8-11?satt=679a85c86900927d&utm_campaign=it&utm_source=it-9-nl&utm_medium=email |date=24 вересня 2018 }} // Oleg Bazak, Oximity, 23 червня 2015 22:26</ref><ref>[http://www.gazeta.ru/social/news/2015/06/23/n_7314873.shtml СМИ: в поимке подозреваемых в убийстве Бузины помог ложный «московский след»] // «Газета.Ru», 23 червня 2015, 17:31</ref> Їх було заарештовано на два місяці, але за Поліщука 23 червня внесли заставу, і його випустили. Як повідомив [[Геращенко Антон Юрійович|Антон Геращенко]], 5&nbsp;млн гривень застави за звільнення з-під варти підозрюваного у вбивстві Бузини вніс бізнесмен і медіавласник [[Тамразов Олексій Гаррійович]].<ref name="ox" /><ref>[http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/06/150623_az_buzina_suspect_freed Одного із підозрюваних у вбивстві Бузини звільнили під заставу] // [[BBC]], 23 червня 2015</ref><ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2015/06/23/7072147/ За одного із затриманих у справі Бузини внесли 5 мільйонів застави] // pravda.com.ua, Вівторок, 23 червня 2015, 12:32</ref>
 
23 травня 2016 рокур. Печерський суд Києва відмовився задовольняти клопотання про продовження особистого зобов'язання Андрію Медведьку, який підозрювався у вбивстві Бузини<ref>{{Cite web|url=http://ukranews.com/news/209487.Sud-otpustil-podozrevaemogo-v-ubiystve-Buzini.uk|title=Суд відпустив підозрюваного у вбивстві Бузини|last=|first=|date=2016-05-23|website=ukranews.com|publisher=[[Українські новини]]|language=|accessdate=}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2016/05/23/7109394/|title=Суд відпустив одного підозрюваного у вбивстві Бузини|last=|first=|date=2016-05-23|website=pravda.com.ua|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.
 
27 червня 2017&nbsp;р. — Прокуратура Києва завершила досудове розслідування кримінального провадження про вбивство журналіста Олеся Бузини.<ref>{{Cite web|url=https://ukranews.com/ua/news/505142-prokuratura-zavershyla-rozsliduvannya-vbyvstva-buzyny|title=Прокуратура завершила розслідування вбивства Бузини|last=|first=|date=2017-06-27|website=ukranews.com|publisher=[[Українські новини]]|language=|accessdate=}}</ref>
 
7 серпня 2017&nbsp;р. — мати Бузини Валентина Бузина подала позов до Європейського суду з прав людини.&nbsp;<ref>{{Cite web|url=https://ukranews.com/ua/news/512219-maty-olesya-buzyny-podala-pozov-do-yespl|title=Мати Олеся Бузини подала позов до ЄСПЛ|last=|first=|date=2017-08-07|website=ukranews.com|publisher=[[Українські новини]]|language=|accessdate=}}</ref>
 
22 грудня 2017&nbsp;р. — Апеляційний суд Києва відмовився змінювати підсудність справи про вбивство журналіста Олеся Бузини й повернув його до Шевченківського суду столиці.<ref>{{Cite web|url=https://ukranews.com/ua/news/537772-apelyaciynyy-sud-povernuv-spravu-pro-vbyvstvo-zhurnalista-buzyny-v-shevchenkivskyy-sud|title=Апеляційний суд повернув справу про вбивство журналіста Бузини в Шевченківський суд|last=|first=|date=2017-12-22|website=ukranews.com|publisher=[[Українські новини]]|language=|accessdate=}}</ref>
 
== Родина та особисте життя ==
Предки Бузини по батьківській лінії походять з козаків міста [[Куземин]]а Куземинської сотні [[Гадяцький полк|Гадяцького полку]] Гетьманщини (зараз село Куземин в Охтирському районі)<ref>{{Cite web|url=http://www.2000.ua/v-nomere/aspekty/persona_aspekty/ne-ukrainaoubila-moego-syna.htm|title=Валентина Бузина: Это не Украина убила моего сына...|website=www.2000.ua|language=ru|accessdate=2019-01-14}}</ref>. Батько&nbsp;— Олексій Григорович Бузина, офіцер 5-го (ідеологічного) управління [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБКомітету Державної Безпеки]] [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] (згодом&nbsp;— головний персонаж роману [[Котовенко Іван Іванович|Івана Котовенка]] «Тринадцятий місяць»)<ref>{{Cite web |url=http://fb2.booksgid.com/content/32/ivan-kotovenko-trinadcyatiy-msyac/1.html |title=Іван Котовенко «Тринадцятий місяць» // fb2.booksgid.com |accessdate=16 лютий 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150216032354/http://fb2.booksgid.com/content/32/ivan-kotovenko-trinadcyatiy-msyac/1.html |archivedate=16 лютий 2015 |deadurl=yes }}</ref>,<ref>[http://www.brama.com/survey/messages/19217.html Правдиві історії про Олексу Бузину]</ref>. Дід — [[Григорій Юрійович Бузина]], учасник радянсько-німецької[[Друга війнисвітова війна|Великої Вітчизняної Війни]].
 
Мати Валентина Павлівна родом з с. Новопетрівське Талалаївського району Чернігівської області. В інтерв'ю вона згадувала, що її дід Андрій Якович Бубир був помилково репресований (5 років таборів) як причетний до [[Процес Спілки визволення України|Спілки визволення України.]]<ref>{{Cite web|url=http://www.2000.ua/v-nomere/aspekty/persona_aspekty/ne-ukrainaoubila-moego-syna.htm|title=Валентина Бузина: Это не Украина убила моего сына...|website=www.2000.ua|language=ru|accessdate=2019-01-14}}</ref>
 
ДружинаМав дружину Наталія, доньката доньку Марія (1995&nbsp;р.н.)
 
== Політичні погляди ==
Захоплювався [[Історія|історією]], [[Література|літературою]], [[плавання]]м.
Олесь Бузина називав себе і українцем, і росіянином. <ref>{{Cite web|title=За що могли вбити Бузину: ТОП-факти про покійного|url=https://chas.cv.ua/politics/24638-za-scho-mogli-vbiti-buzinu-top-fakti-pro-pokynogo.html|website=Українська газета Час|date=0001-11-30|accessdate=2020-01-06|language=uk}}</ref> Прихильник концепції, відповідно до якої білоруси, росіяни і українці є частиною єдиної [[Загальноросійська ідея|загальноросійської спільноти]].<ref>[http://www.from-ua.com/adds/print.php?voice/12a0fad45385c Відео-онлайн-конференція О.Бузини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090412202140/http://from-ua.com/adds/print.php?voice%2F12a0fad45385c |date=12 квітень 2009 }} {{ref-ru}}</ref> Виступав за широке використання [[Українська мова|української]] та [[російська мова|російської]] мов. До 2010 року (перемоги [[Віктор Янукович|Януковича]] на президентських виборах) виступав за [[федеративна держава|федералізацію]] України.
 
У травні 2009 року [[Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі|Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі]] вирішила провести моніторинг [[ЗМІ]] на предмет дотримання Закону про захист суспільної моралі. Приводом стали публікації Олеся Бузини в газеті «[[Сегодня]]», в яких, за думкою члена НЕК Петра Кононенка, «дискредитують видатних українських діячів, вибирається усе найганебніше з нашої історії»<ref>[http://www.telekritika.ua/news/print/45881 Телекритика, 28.05.2009]</ref>.
== Погляди ==
У 1999 році Бузина в коментарі [[День (газета)|газеті «День»]] заявив: «Моїм ідеалом є відродження Російської імперії, а я вимушений пристосовуватися до потворних умов „розбудови“ незалежної України»<ref>[http://day.kyiv.ua/ru/article/kultura/est-li-situacii-v-kotoryh-vy-ne-podali-cheloveku-ruki Есть ли ситуации, в которых вы бы не подали человеку руки?] // День, 3 березня 1999 {{ref-ru}}</ref>. Пізніше він неодноразово спростовував це висловлювання та називав цю фразу фальшивкою (востаннє в інтерв'ю [[Радио Вести|Радіо Вєсті]] 13 квітня 2015 року<ref>[http://ua.korrespondent.net/ukraine/3504341-ostannie-intervui-buzyny-moia-pozytsiia-neuhodna-nynishnii-vladi Останнє інтерв'ю Олеся Бузини], на 26-й хвилині // [[Радио Вести]]</ref>).
 
Він вважав себе популярним письменником України, стверджуючи, що загальний наклад його книжок сягає 100—150 тисяч примірників. Натомість за даними видання [[Главред]], українські російськомовні письменники [[Симона Вілар]] та [[Курков Андрій Юрійович|Андрій Курков]]&nbsp;мають тиражі у близько мільйон та півмільйона примірників відповідно. Олесь Бузина, за рейтингом видання, не входить навіть у десятку «найуспішніших» письменників України. <ref>[http://glavred.info/archive/2010/12/21/084314-1.html 10 найуспішніших письменників України]&nbsp;— Главред, 23.12.2010.</ref>.
Прихильник концепції відповідно до якої білоруси, росіяни і українці є частиною єдиної [[Загальноросійська ідея|загальноросійської спільноти]].<ref>[http://www.from-ua.com/adds/print.php?voice/12a0fad45385c Відео-онлайн-конференція О.Бузини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090412202140/http://from-ua.com/adds/print.php?voice%2F12a0fad45385c |date=12 квітень 2009 }} {{ref-ru}}</ref>
 
Також Бузина вважав, що жодна особа, яка була запідозрена у співробітництві з нацистським режимом, як [[Бандера Степан Андрійович|Степан Бандера]] чи [[Шухевич Роман Осипович|Шухевич]], не має права висвітлюватись як позитивний діяч у шкільних підручниках. <ref>{{Cite web|title=ДКР Донецкий коммуникационный ресурс -> Версия для печати|url=https://web.archive.org/web/20111104214417/http://dkr.com.ua/print/12578.html|website=web.archive.org|date=2011-11-04|accessdate=2020-01-06}}</ref> У травні 2009 року Олесь Бузина запропонував прийняти пакет законів, що забороняють [[Неонацизм|неонацистські організації]] та пропаганду [[Нацизм|нацизму]], заборонити пропаганду ідеологічної спадщини [[Організація українських націоналістів|ОУН]] як [[Фашизм|тоталітарної фашистської партії.]] Цю пропозицію підтримав один з лідерів [[Партія регіонів|Партії регіонів]] [[Колесніков Борис Вікторович|Борис Колесников]].
Виступав за широке використання [[російська мова|російської мови]]. До [[2010]] (перемоги [[Віктор Янукович|Януковича]] на президентських виборах) виступав за [[федеративна держава|федералізацію]] України.
 
У травні 2009 [[Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі|Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі]] вирішила провести моніторинг [[ЗМІ]] на предмет дотримання Закону про захист суспільної моралі. Приводом стали публікації Олеся Бузини в газеті «[[Сегодня]]», в яких, за думкою члена НЕК Петра Кононенка, «дискредитують видатних українських діячів, вибирається усе найганебніше з нашої історії»<ref>[http://www.telekritika.ua/news/print/45881 Телекритика, 28.05.2009]</ref>.
 
Він вважав себе найпопулярнішим письменником України, стверджуючи, що загальний наклад його книжок сягає 100—150 тисяч примірників:
{{цитата|А те, що я найпопулярніший письменник&nbsp;— то є факт. «Вурдалак Тарас Шевченко»&nbsp;— тираж більше ста тисяч (включаючи останнє, доповнене видання, тираж якого вже розійшовся і скоро доведеться друкувати ще&nbsp;— книга буде ще товстішою!). «Таємна історія України&nbsp;— Русі», її тираж вже більше 50 тисяч примірників&nbsp;— за два роки! «Поверніть жінкам гареми»&nbsp;— тираж за півроку більше 10 тисяч <ref>[https://web.archive.org/web/20111104214417/http://dkr.com.ua/print/12578.html Донецкий коммуникационный ресурс]. {{ref-ru}}</ref>}}
 
Натомість за даними видання [[Главред]], українські російськомовні письменники [[Симона Вілар]] та [[Курков Андрій Юрійович|Андрій Курков]]&nbsp;мають тиражі у близько мільйон та півмільйона примірників відповідно. Олесь Бузина, за рейтингом видання, не входить навіть у десятку «найуспішніших» письменників України<ref>[http://glavred.info/archive/2010/12/21/084314-1.html 10 найуспішніших письменників України]&nbsp;— Главред, 23.12.2010.</ref>.
 
== Реакція ==
 
=== Вурдалак Тарас Шевченко ===
Став відомим після виходу книги «[[Вурдалак Тарас Шевченко]]», в якій він у різний спосіб посиленням акцентів на негативних моментах біографії намагався вибудувати негативний образ Шевченка. Погляди Бузини було оцінено як українофобські значною кількістю українських митців, громадських діячів, представників влади та судом за поданням генпрокуратури. Були подані численні позови до суду на Олеся Бузину. Серед них ВО «Просвіта» на чолі з депутатом ВР Павлом Мовчаном, [[Національна спілка письменників України]] на чолі Юрія Мушкетика, а потім Володимира Яворівського ([[Блок Юлії Тимошенко]]) та інші. Згодом Бузина судився через «Вурдалака…» з товариством «[[Просвіта (товариство)|Просвіта]]». У цей період невідомі підпалили двері його квартири&nbsp;— саме у день 4-річчя виходу опусу в газеті «[[Киевские ведомости]]».<ref>[http://imi.org.ua/content/view/668 Інститут масової інформації, 26.06.2003]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> Тоді ж повідомлялося, що три праправнуки Тараса Шевченка готують позов до Звенигородського районного суду Черкаської області, в якому вимагатимуть відшкодувати моральні збитки, завдані їм після виходу у світ книги «Вурдалак…».<ref>[http://www.umoloda.kiev.ua/print/84/45/6541 За діда, за Шевченка! // Україна молода, №&nbsp;95, 27.05.2004]</ref>
 
Були подані численні позови до суду на Олеся Бузину. Серед них ВО «Просвіта» на чолі з депутатом ВР Павлом Мовчаном, [[Національна спілка письменників України]] на чолі Юрія Мушкетика, а потім Володимира Яворівського ([[Блок Юлії Тимошенко]]) та інші.
 
Так, [[Національна спілка письменників України]], після публікації книги, звернулися в прокуратуру з проханням порушити проти Олеся Бузини кримінальну справу за розпалювання міжнаціональної ворожнечі і наклеп на адресу[[Шевченко, Тарас Григорович | Шевченко]]. Прокуратура відкрила справу, щодо розпалення міжнаціональної ворожнечі<ref>https://hromadske.radio/podcasts/pravova-abetka/pravova-abetka-zlochyny-na-grunti-nenavysti</ref>, але потім закрила її, застосувавши закон про амністію{{джерело}}.
 
Згодом Бузина судився через «Вурдалака…» з товариством «[[Просвіта (товариство)|Просвіта]]». У цей період невідомі підпалили двері його квартири&nbsp;— саме у день 4-річчя виходу опусу в газеті «[[Киевские ведомости]]».<ref>[http://imi.org.ua/content/view/668 Інститут масової інформації, 26.06.2003]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
 
Тоді ж повідомлялося, що три праправнуки Тараса Шевченка готують позов до Звенигородського районного суду Черкаської області, в якому вимагатимуть відшкодувати моральні збитки, завдані їм після виходу у світ книги «Вурдалак…».<ref>[http://www.umoloda.kiev.ua/print/84/45/6541 За діда, за Шевченка! // Україна молода, №&nbsp;95, 27.05.2004]</ref>
 
У книзі «Шевченкофобія в сучасній Україні» академік АН України [[Дзюба Іван Михайлович|Іван Дзюба]] дав таку характеристику Бузині та його ідеології: {{Цитата|''Ще не так давно як «піонер» новітньої шевченкофобії уславився Олесь Бузина&nbsp;— київський літератор того новітнього типу, що «ради красного словца не пожалеет ни мать, ни отца». Він позиціонував себе як аристократ духу, що не зносить мужицького поета, та, зрештою, і всієї мужицької&nbsp;— української&nbsp;— літератури. Доволі штучний ажіотаж навколо його «викриттів» швидко вигас, але ім'я його не забулося і час від часу зринає в нових колотнечах коло підніжжя тієї гори, на якій височіє Шевченкова слава.''|30|''Іван Дзюба''}}
Рядок 101 ⟶ 73:
=== Поверніть жінкам гареми ===
[[Файл:Хамам - бой!.jpg|thumb|right|Олександра Шевченко кидає торт у обличчя Олесю Бузині]]
У відповідь на книгу Олеся Бузини «Поверніть жінкам гареми» [[22 березня]] [[2009]] року активістка руху [[FEMEN|Фемен]] Олександра Шевченко на презентації нової книги кинула авторові в обличчя торт за «образу на адресу українських жінок».<ref name="femlj"/> У відповідь Бузина схопив дівчину і тримав до приїзду міліції.<ref>[http://www.unian.net/ukr/print/307118 Активістка жіночого руху б'є тортом Олеся Бузину // УНІАН, 23.03.2009]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> Двоє з відвідувачів магазину намагалися заступитися за Олександру, але Бузина почав бризкати їм у лице [[газовий балончик|газовим балончиком]]. За повідомленням офіційного блогу організації, потерпілими стали двоє журналістів, яких було доправлено до лікарні з серйозними травмами очей.<ref name="femlj">[http://femen.livejournal.com/7560.html?thread=5000 FEMEN против Бузины и прочих хамов! // FEMEN, 23.03.2009]</ref>
 
[[2 березня]] [[2010]] року Олесь Бузина опублікував статтю «Відкритий лист письменника-традиціоналіста феміністкам»<ref>{{Cite web |url=http://www.from-ua.com/adds/print.php?voice%2F1237d06f607a6 |title=''Олесь Бузина''. Femen, покажи письку! // from-ua.com |accessdate=27 червень 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100311144828/http://www.from-ua.com/adds/print.php?voice%2F1237d06f607a6 |archivedate=11 березень 2010 |deadurl=yes }}</ref>, що адресувалося організації [[FEMEN|Фемен]] та, зокрема, керівнику руху&nbsp;— Анні Гуцол. У статті автор у вульгарних висловах закликав активісток ''«не опускати імідж України»'' та звинуватив рух FEMENФемен у тому, що організацію було створено деякими чоловіками у зв'язку з майбутнім чемпіонатом [[Євро-2012]] ''«з метою заманити секс-туристів в Україну»''.
 
=== Інші скандали за участю Бузини ===
Об'єднання «Гей-форум України» в 2011 році поставило його на 4-е місце в рейтингу «Гомофобний діяч року». Зокрема, наводиться такий вислів письменника про гомосексуалів: «''Вони повинні поважати мій людський прояв огиди до них і намагатися не проявляти при мені своїх хибних схильностей. Тим більше, не нав'язувати їх суспільству. Місце педерастів — серед педерастів''» <ref>{{Cite web|title=Гей-форум Украины составил рейтинги гомофобов и гей-френдли деятелей года > Новости на гей сайте BlueSystem|url=http://bluesystem.one/news_topic/?aid=7421|website=bluesystem.one|accessdate=2020-01-06}}</ref>.
[[11 березня]] [[2011]] року в прямому ефірі ток-шоу [[Велика політика з Євгенієм Кисельовим|«Велика політика»]] на телеканалі [[Інтер (телеканал)|«Інтер»]] [[Поярков Сергій|Сергій Поярков]] прочитав схвальний відгук Олеся Бузини про Пояркова як художника та письменника в газетній статті і заявив, що заплатив Бузині за цю статтю. Бузина кинувся на Пояркова, зав'язалася [[бійка]], після чого він звинуватив у продажності ведучого, за що був видалений зі студії.<ref>[http://gazeta.ua/articles/np/374839 Художник Поярков побився з письменником Бузиною в прямому ефірі] // [[Gazeta.ua]], 12.03.2011.</ref> Після цього Пояркову, за його словами, зателефонував із Австрії боксер [[Віталій Кличко]] і «похвалив його удар».<ref>[http://gazeta.ua/articles/people-newspaper/375545 Кличко похвалив Пояркова за удар] // [[Газета по-українськи]], №&nbsp;1192, 18.03.2011</ref>
 
== Загибель ==
Рядок 132 ⟶ 104:
* [[Шевченкофобія]]
* [[Галан Ярослав Олександрович|Ярослав Галан]]
*[[Руський блок]]
*[[Українофобія]]
 
== Примітки ==