Фріц Штрассман: відмінності між версіями

'''Фрітц Штрассман''' ({{lang-de|Fritz Straßmann}}, '''Фрідріх Вільгельм Штрассман'''; {{н}}[[22 лютого]] [[1902 ]], [[Боппард]] — {{†}}[[22 квітня]] [[1980]], [[Майнц]]) — німецький [[хімік]] і [[фізик]] один з відкривачів [[Поділ ядра|поділу ядер атомів]].

У 1924 році у Штрассман закінчив [[Ганноверський університет імені Готфріда Вільгельма Лейбніца|Ганноверську вищу технічну школу]]. У 1929 році захистив дисертацію "Про вплив концентрації насичених парів через присутність стиснутих неідеальних газів (система I₂ – CO₂)" під керівництвом Германа Брауне. З 1929 року працювавотримав стипендію та перебрався працювати з [[Отто Ган]]ом і [[Ліза Майтнер|Лізою Майтнер]] в [[Інститут хімії кайзера Вільгельма|Інституті хімії кайзера Вільгельма в Берліні]]. З 1935 року працює у цьому Інституті асистентом. У 1937 році одружився з Марією Гектер, також хіміка, та у 1940 році у них народився син Мартін. У післявоєнні роки обіймав посаду [[професор]]а [[Університет Майнца імені Йоганна Гутенберга|університету м. Майнц]] (1946—1970), одночасно у 1946—1952 був директором Інституту неорганічної та ядерної хімії.

Його наукові праці присвячені [[ядерна хімія|ядерної хімії]], [[Радіохімія|радіохімії]]. Вивчав процеси [[Поділ ядра|поділу ядра]], властивостей радіоактивних [[ізотоп]]ів [[Уран (елемент)|урану]] і [[Торій|торію]]. У 1938 спільно з [[Отто Ган]]ом відкрив явище [[Поділ ядра|поділу ядер]] урану при їх бомбардуванні [[нейтрон]]ами та хімічними методами довів факт поділу. Таке трактування дослідів була підтвердженапідтверджено Л. Майтнер і [[Отто Фріш]]ем.

*Нагороджений [[Премія Енріко Фермі|Премією Енріко Фермі]] у 1966 році разом з [[Отто Ган]]ом і [[Ліза Майтнер|Лізою Майтнер]].