Джироламо Савонарола: відмінності між версіями

| ім'я = ДжироламоДжіроламо Савонарола

| жінка = <!-- будь-яке значення, якщо жінка -->

| оригінал імені = Girolamo Savonarola

| зображення = Savonarola.jpg

| розмір_зображення = 200пкс

| дата_народження = 21.9.1452

| місце_народження = [[Феррара]]

| дата_смерті = 23.5.1498

| місце_смерті = [[Флоренція]]

| громадянство = Флорентійська теократична республіка

| підданство = =

| національність = італієць

| військове звання =

| партія =

| нагороди = спалення 1498 р.на вогнищі за наказом папи римського

'''Джирола́моДжірола́мо Савонаро́ла''' (*[[21 вересня]] [[1452]]&nbsp;— [[23 травня]] [[1498]])&nbsp;— [[Флоренція|флорентійський]] поет, монах-домініканець, [[Антимодернізм|антимодерніст]]; у 1494 році проголосив Христа королем [[Флоренція|Флоренції]] і при підтримці [[Франція|Франції]] заснував Флорентійську теократичну республіку.

Походив з небагатої родини, що мешкала в [[Феррара|Феррарі]]. Його дід був [[лікар]]ем за фахом. За припущеннями, його мати походила з родини Бонакоссі з міста [[Мантуя]]. В родині було семеро дітей, ДжироламоДжіроламо був третьою дитиною. Міг би наслідувати фах діда і стати лікарем, що потребувало б навчання в [[Феррарський університет|Феррарському університеті]]. Але в хід подій втрутились нерозділене кохання до дівчини з багатої родини і відсутність будь яких перспектив на шлюб з нею. Пригнічений і пристрасний юнак вдався до релігії і став ченцем в монастирі доміканців-проповідників. Як пізніше він повідомив і власного біографа, на рішення стати ченцем вплинули також і промови проповідника з [[Фаєнца|Фаєнци]]. Звернувся до літературної творчості, де вперше випробував пристрасне обдарування переконувати і залякувати апокаліптичними зверненнями до читача. В незакінченому трактаті, що залишив після себе, писав про відразу до світського життя з його мерзотністю, заздрістю, продажністю, прихованою, блюзнірською відмовою від моральних настанов християнства. Цей трактат пізніше отримав назву «Про відразу до світу» («De contemptu mundi»&nbsp;— [[латина|латиною]]). Не менш апокаліптичні навіть назви інших творів Савонароли&nbsp;— «Про загибель світу» ([[1472]]), « Про загибель (християнської) церкви» ([[1475]]), в яких не забув засудити і гріховність папського двору.