Бессарабська площа: відмінності між версіями

У 1840-х роках, коли споруджували [[Київський університет]] і Нову Печерську фортецю, цю площу включили в межі міста і почали забудовувати. Для стоку вод, якими під час злив затоплювався [[Хрещатик]], у напрямку до Троїцької площі, де нині [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»|Національний Олімпійський стадіон]], проклали так звану стару Міську Бессарабську трубу завдовжки 900 м, завширшки понад 2 м і заввишки близько 3 м, із цегли на вапняному розчині. Під час земляних робіт знаходили велику кількість людських [[скелет]]ів і залишки [[труна|трун]].

 

 

В [[Перейменування вулиць Києва (1869)|1869 році]] площа отримала назву на честь [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] ({{lang-ru|площадь Богдана Хмельницкого}}){{рвкмр2|1869}}. Таке рішення стало наслідком оприлюдненого наміру місцевої археологічної комісії спорудити на ній монумент славному гетьманові (існувала до 1881 року). Це відбувалося всупереч громадській думці, яка вважала цю місцину непридатною для такого пам'ятника. На прилеглих до неї вулицях — непоказні вбогі будівлі, позад неї — залишки глибокого яру, до якого звозили гній і сміття чи не з усього міста. Низовинна місцевість у центрі Києва часто перетворювалася з штучне болото з гнилою водою, що псувало воду в колодязях навколишніх садиб. Сама торговельна площа захаращена брудними [[крамниця]]ми і ятками, [[шинка]]ми і [[балаган]]ами, каруселями і качелями. Посеред неї ледь животів фонтан «Моряк», який було встановлено тут у 1840-х роках за київського губернатора [[Фундуклей Іван Іванович|І. І. Фундуклея]]. Він роками не працював, і до нього скидали усілякий мотлох. А навпроти розташовувався московський цирк Дерсена. Його освітлювали гасові ліхтарі, перенесені з Афанасівської вулиці (нині [[Вулиця Івана Франка (Київ, Шевченківський район)|Івана Франка]]), що було сприйнято киянами, як черговий курйоз. Отож спеціальний комітет, до складу якого входили фахівці з [[Археологія|археології]] і [[Археографія|археографії]], тверезо оцінили ситуацію і [[1872]] року визначили найбільш прийнятним місцем для монумента Софійський майдан, де він і постав [[1888]] року.