Салун: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Osanna (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Osanna (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
'''Салу́н''' ({{lang-en|saloon}}) — різновид [[бар (заклад)|бару]] на [[Дикий Захід|Дикому Заході]].
Салуни "еволюціонували" (внаслідок конкуренції) від наметів, закріплених жердинами, в якому за "барною стійкою" у вигляді покладеної дошки на дві діжки з віскі - розбавленим або підробленим, - до постійних закладів з більш-менш пристойною випивкою.
Рядок 33:
Салуни були двох типів: двобітні та однобітні (за ціною будь-якого напою - відповідно два біти або [[Піастр|один біт]] (1/8 долара, тобто 12,5 [[Цент (гроші)|цента]]) з тією різницею, що в однобітному перший напій "коштував" 15 центів ("довгий біт"), а за другий уже можна розрахуватися десятицентною монетою ("короткий біт").
"Культурою" відвідування салуну було у першому замовленні два напої - для себе і для сусіда. Решта з кинутої монети не видавалася. З незнайомцями клієнти перекидалися малозначущими фразами, зазвичай оцінюючи культуру пиття (міру самоналиву, швидкість опорожнювання склянки, незворушність при цьому). особливе місце займали жінки-"розрадниці", які першими розпочинали розмови, спонукаючи відвідувача вилити душу за час, поки їм замовлялася випивка. Іншим жінкам (заради випивки) вхід до салунів категорично заборонявся, що і спричинило появу [[Антисалунна ліга|Антисалунної ліги]] у 1890-тих рр., головного лобіста сухого закону засобами протесту щодо моделі поведінки, коли салуни відвідували чоловіки, винуватці насилля та бідності.
Традиційними розвагами в салунах були карти ([[101 (гра)|фараон]], рідко — [[покер]]), кості, згодом — більярд, боулінґ, дартс, а також танці дівчат і гра піаніста (на фортепіано або механічних [[Піанола|піанолах]]).
| |||